Європейський Союз хоче домовитись із постачальниками сировини для боєприпасів надавати пріоритет замовленням для потреб України. Але це викликає неабияке занепокоєння компаній-виробників. Вони підозрюють ймовірність розголошення комерційних таємниць. 
Про це пише видання
Defense News.
Видання нагадує, що ці плани є частиною сміливого кроку ЄС, оголошеного минулого місяця, щодо збільшення виробництва боєприпасів у Європі – зокрема 155-міліметрових артилерійських снарядів – для забезпечення захисту України від вторгнення Росії.
Один мільярд євро було виділено на компенсацію членам блоку за снаряди, які вони пожертвували зі своїх запасів, ще один мільярд – на фінансування спільної закупівлі боєприпасів у держав ЄС та Норвегії. У рамках третьої ініціативи ЄС фінансуватиме інвестиції держав-членів у заводи та прискорить видачу дозволів на нові потужності для збільшення виробництва.
Цю схему оцінюють як вихід ЄС на нову територію у якості покупця зброї та каталізатора швидкого зростання оборонної промисловості.
Ініціатива ЄС спарямована на те, щоб Єврокомісія взяла на себе роль галузевого арбітра та посередника, який зможе просити фірми, які продають сировину – наприклад, вибухові речовини – віддавати пріоритет компаніям, які виробляють боєприпаси (та не мають необхідних матеріалів для цього).
«Такий тимчасовий надзвичайний захід» зараз проходить через процес схвалення в ЄС», – сказав Defense News представник Європейської комісії.
Проте план ЄС викликав чимало побоювань, зокрема, зі сторони інших країн спільноти, що Єврокомісія стає надто активною в управлінні боєприпасами.
Водночас країни-члени ЄС висловили занепокоєння тим, що план «може вимагати повідомлення та можливого порушення комерційних таємниць або конфіденційної інформації та передати занадто багато повноважень ЄС».
Менеджер норвезької фірми з виробництва боєприпасів Nammo погнозує, що оборонним компаніям, які мають надлишок матеріалів, буде запропоновано продати їх конкурентам, які мають дефіцит.
«Ми все ще очікуємо на закон, але я хочу, щоб він мав вплив на стратегію та конкуренцію, якщо вони змушуватимуть компанії продавати сировину іншим компаніям», – зазначив віце-президент Nammo Вегард Санде.
Він пояснив, що якби Єврокомісія для початку розпитала фірми про можливість ділитися запасами з конкурентами, то могла би виявити, що компанії будуть абсолютно не готові до цього, і не захочуть подібної співпраці.
