Країни світу намагаються закріпитися в полярному регіоні, оскільки глобальне потепління спричиняє швидке танення полярних льодовиків, радикально змінюючи навколишнє середовище. Взаємна недовіра підштовхує провідні світові держави до посилення своєї цивільної та військової присутності в Арктиці
Про це заявило видання
The EurAsian Times.
"Це складна ситуація. Мілітаризація зросла, але це відбувається з обох сторін, як з боку Заходу, так і з боку Росії", - зазначається у дописі.
Додається, що 10-річна арктична стратегія, оприлюднена Білим домом у 2022 році, закликає до стримування зростаючої активності Росії й Китаю в регіоні.
Росія не приховує своєї зацікавленості в регіоні. З 2013 року Росія відновила та активізувала сотні баз радянської епохи в регіоні. У Національній стратегії США щодо Арктичного регіону зазначається, що Москва "розгортає нові берегові ракетні системи і системи протиповітряної оборони, модернізовані підводні човни, а також збільшує кількість військових навчань і тренувальних операцій з новим бойовим командуванням, еквівалентним для Арктики".
Російський військовий авантюризм в Україні також погіршив співпрацю між країнами й РФ у регіоні. Росія далеко попереду у своїх цілях зробити Арктику судноплавною, наразі вона має 51 криголам у порівнянні з п'ятьма чинними криголамами США.
Китай також висловив зацікавленість у створенні "Полярного шовкового шляху" в регіоні. Він подвоїв свої інвестиції в регіон нібито для того, щоб зосередитися на видобутку критично важливих корисних копалин і розширити свою наукову діяльність. Але стратегічна цінність можливості перетинати регіон цілий рік не втрачена ні для Китаю, ні для Росії.
Останній китайський план підводного акустичного моделювання також може бути використаний для морської навігації, океанографії, розвідки, спостереження, навігації підводних човнів, протичовнової боротьби, наведення на ціль і доставки зброї. Дані з пристроїв безпосередньо передаються до командного центру в Китаї через супутники.
