Петро Порошенко в інтервʼю для документального проєкту «Шлях воїна» розповів, що метою Іловайської операції було оточення Донецька. Він нагадав, що влітку 2014 року завдяки українському контрнаступу було звільнено дві третини окупованого Донбасу, після чого на територію України вторглися регулярні війська росії та 20 тисяч «вагнерівців».
«Зараз можна згадати події липня, серпня, вересня, але кожен тиждень ми піднімали прапор над звільненим українським містом – Маріуполь, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Костянтинівка, Слов’янськ, Краматорськ, Волноваха. Вночі мене розбуди – я пам’ятаю кожен з цих кроків. І це нелегко давалося», – нагадав пʼятий Президент.
«Ми не просто зупинили агресію, а зруйнували план путіна, який хотів реалізувати проект «новоросія». Дев’ять областей, коли я був обраний, були під ударом. Одеса, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Дніпро, Донецьк, Луганськ, Харків – це був мінімум того, де мав бути в «офіційних кордонах» проект «новороссия». Уже був «парламент» «новороссии» на чолі з Царьовим, уже були уряд «новороссии», прапор «новороссии», гімн «новороссии» і проект указу путіна про визнання «новороссии». От така була ситуація», – згадує Порошенко.
«Майже 20 тисяч бійців «Вагнера», завербованих через російські військомати з досвідом Чечні, закордонних російських операцій, Грузії. Ці головорізи приїхали сюди, озброєні до зубів. 20 тисяч – це 7-8 бригад. І вони були кинуті на наших добровольців, в яких не було ефективної зброї», – констатує Порошенко.
«Яка була мета операції Іловайськ? Оточити Донецьк. Ми мали відрізати їх від військового забезпечення. путін розумів, що йому Донецьк не втримати, і він ввів додатково до «вагнерівців» регулярні збройні сили російської федерації. Тоді, коли ми вже були виснажені війною. Можу наголосити, що в нас від Донецької області до Києва не було жодного батальйону», – повідомив Петро Порошенко.
«Тому для нас це була вирішальна битва, коли над Україною сконцентрувалася максимальна загроза. Те, що ми зупинили їх, – це мужність військовослужбовців, талант командирів і рішучі дії Української держави. Була сформована плеяда просто неймовірних військових, які тоді були командирами взводів і рот, на кінець моєї каденції – були командирами бригад і командуючими напрямків, з’єднань, сьогодні є Головнокомандуючими, командувачами і таке інше. Я думаю, що це одна із наших основних сил, які забезпечили нам те місце, де ми зараз знаходимося. Єдність українського народу, мужність українського війська і талант українських командирів», – наголошує Порошенко.
«Я пишаюся нашими командирами і хочу наголосити, що вже через три місяці ми мали абсолютно іншу модель діалогу з партнерами. Я пам’ятаю 5 вересня – це був саміт НАТО у Кардіфі. І 5 вересня був у нас рейд десантників, який організували Муженко і Забродський. Це був безпрецедентний рейд в тилу, коли ми знищили з одного боку, а з іншого боку посіяли паніку, яка зупинила росіян. Це було додатковим аргументом для того, щоб зупинити просування російських військ внаслідок першого підписаного протоколу в Мінську», – нагадав Петро Порошенко.
«Що ще відіграло важливу роль? Якщо ми не можемо чисельно посилити, бо потрібен час, щоб озброїти і навчити – щоб прорвати блокаду і хоч щось отримати від партнерів для того, щоб озброїти наших військових, мною було прийнято рішення про будівництво фортифікаційних споруд. Побудову рубежів оборони. Призначено відповідальних – кожну обласну державну адміністрацію за конкретну ділянку фронту. Хочу наголосити, що там, де ми побудували лінії фортифікаційних споруд, ворог за дев’ять років не просунувся. Візьміть хоч Мар’їнку, хоч Авдіївку, хоч Водяне. Скрізь. І зараз я наголошую – нам треба будувати фортифікаційні споруди і влаштовувати лінію оборони. Підкреслюю – не дороги, не бруківку, не будь-які інші речі. Поки ми не побудуємо фортифікаційні споруди, поки ми не замінуємо кордон з росією і найбільш небезпечні напрямки удару, ні на що інше ми не можемо витрачати ні сили, ні людей, ні гроші», – вважає Порошенко.
