Мости до Криму на Чонгарі були заміновані з 2014 року, але підірвати їх на початку повномасштабного вторгнення РФ не вдалося. Мости через Дніпро в Херсоні й Новій Каховці заміновані не були.
Про це розповів
в інтерв’ю "Українській правді" генерал-майор Андрій Соколов, який на початок вторгнення був заступником командувача ОК "Південь" і керував угрупованням військ "Південь".
На запитання, чому не були підірвані мости, яких на Херсонщині до десятка, окрім самого Чонгару, Соколов відповів, що армія РФ, щвидше за все, чинила протидію цьому.
Він зазначив, що всі мости і дамби знаходяться на півострові Чонгар, на Мелітопольському напрямку. На іншому напрямку – на Каланчацькому й Херсонському – мостів із Кримом немає, там два сухопутні перешийки: один на Чаплинку, інший – на Каланчак.
"Чому мости не підірвалися? Ми знаємо з інтерв'ю військовослужбовця 137-го батальйону Івана Сестриватовського, що спроби підірвати були. Але ж треба розуміти, що противник розуміє важливість цих і мостів, і переправ, він також вживає заходи. Я зі свого досвіду можу сказати, що мости треба підривати не тоді, коли противник стоїть перед ними, а ще до того, як він підійшов, коли він ще не має вогневого впливу на мости. Тоді можна сподіватися, що завдання буде виконане на 100%", - наголосив Соколов.
Він додав, що коли противник уже знаходиться перед мостом, він впливає і вогнем, і диверсійними групами і на сам міст, і на засоби підриву, і на тих людей, які повинні його підірвати.
"У Генічеську, на Арабатській стрілці, міст підірвали. Не повністю, але підірвали. Там матросу 137-го батальйону довелося виконувати завдання ціною свого життя", - розповів Соколов.
Захисник не зміг відійти від мосту в Генічеську, бо противник уже впливав вогнем, намагаючись не допустити підриву мосту. Матрос загинув, бо противник обстрілював територію – і "все разом підірвалось".
На переконання Соколова, на межі з АР Крим все як обладнали у 2014 році, так воно й утримувалося. Тобто на Чонгарі й у Генічеську мінні загородження не знімалися: "На самій межі як були в 2014 році обладнані загородження і мінні поля, все так і залишалося".
Але в 2014 році були також заміновані мости в глибині, на Північно-Кримському та Каховському магістральному каналах. Проте не можна залишати замінований міст на мирній території без нагляду. З 2015 року, кількість військ зменшувалася – і з часом частина об'єктів була розмінована, тому що не було кому їх утримувати.
"Усі боєприпаси з них знаходилися на складі в Чаплинці. І коли почалась велика війна, я дав команду в терміновому порядку отримувати боєприпаси та підривати ці мости через канали. Деякі мости встигли підірвати, на деякі противник уже вийшов", - пояснив Соколов.
Щодо мінних полів на мирній до 2022 року території, то вони були позначені й спеціальною стрічкою, і покажчиками на місцевості. На думку Соколова, про ці ці мінні поля знали не лише місцеві мешканці, а й противник. Тому війська РФ і обстрілювали їх у ніч вторгнення.
Асфальтовані дороги не були заміновані, тому що по них постійно здійснювався перетин межі з Кримом, їхали люди й вантажі.
За словами Соколова, "вони були підготовлені, на них була вибухова речовина, вона лежала в Чаплинці, були сплановані мінування, але воно не відбулося, тому що не було отримано команди на додаткове мінування" від керівництва.
Щодо того, чи слід було підірвати Антонівський і Новокаховський мости після відступу 59-ї бригади з Олешків, Соколов відповів лише, що він не міг на це вплинути.
"Річка Дніпро має стратегічне значення. Там мав би бути стратегічний рубіж оборони, і за нього мало би відповідати вже якесь інше військове утворення. Тому що сподіватися, що наше угруповання військ тими силами, що були, зможе втримати противника в Херсонській області, а потім ще відповідати за те, щоб він не переправився на інший берег Дніпра – це, м'яко кажучи, невірно", - вважає Соколов.
На його думку, треба було б, не розраховуючи на його невелике угруповання, створити там стратегічний рубіж оборони, "хоча б очагово в районі Антонівського мосту і в районі Новокаховської дамби". Це треба було зробити завчасно, перед війною.
"Чому цього не було зроблено? Мені важко сказати. Згідно зі стабілізаційною операцією, я відповідав за ту сторону, тому що там ще Херсонська область. Але противник почав війну. А за оборонною операцією, то вже була не моя територія. Моя територія проходила саме по лівому берегу Дніпра. Я не мав сил і засобів, потрібних навіть для стабілізаційної операції, не те що оборони", - розповів Соколов.
Соколов підсумував, що мости через Дніпро не були заміновані. Хто мав подбати про це на правому (західному) березі Херсонської області, він не знає.
"Я не міг ніяк вплинути на процес замінування мостів у Херсоні, тому що в мене не було навіть матеріалу для того, щоб їх замінувати. І ще ж треба техніка, час і люди, які би здійснювали замінування", – резюмував Соколов.
Нагадаємо, Чонгар - півострів у північній частині затоки Сиваш-Азовського моря. Він з’єднаний з Кримськоми півостровом численними мостами та насипними дамбами.
