Глава Міністерства закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон, який вже місяц очолює відомство, має рідкісну політичну можливість – другий шанс на написання частину своєї міжнародної спадщини. Не без зусиль Кемерона у кріслі прем’єр-міністра відбувся Brexit (вихід з Євросоюзу), який позбавив Британію здатності формувати політику Європи. Також Кемерон належав до покоління політиків, яке вірило, що розширення бізнесу з Росією і Китаєм забезпечить мир і прибуток – ідея, яка в ретроспективі виглядає небезпечно наївною.
Про це пише
The Guardian.
"Тепер, як міністр закордонних справ, зосереджений на підтримці України і стримуванні Росії, він має дев'ять місяців, щоб виправити цю помилку і допомогти переосмислити, як демократії можуть конкурувати у жорстокому XXI столітті. Перед ним стоять дві безпосередні цілі: одна – підірвати російську військову машину, інша – озброїти Україну. Обидва завдання потребують швидких тактичних рішень, але вони також є частиною набагато більшої стратегічної історії", – зазначає видання.
За словами Крістофера Гаррісона, колишнього співробітника Державного департаменту і Міністерства оборони США, який зараз очолює антикорупційну неурядову організацію Dekleptocracy Project, "американські політики створили санкції як інструмент зовнішньої політики, але ніколи не турбувалися про те, щоб вивчити, як вони виконуються. У Міністерстві фінансів США навіть не існує спеціальної групи для забезпечення виконання санкцій проти Росії – той самий орган, який займається ліцензуванням, також повинен займатися санкціями в усьому світі".
Британія повинна очолити створення скоординованого підрозділу з питань санкцій і військових поставок, який би об'єднав зусилля Великої Британії, США і ЄС. Це дозволило б відстежувати складні російські ланцюги військових поставок на кожному етапі їхнього шляху, визначати їхні вузькі місця і об'єднувати ресурси для їхнього руйнування, використовуючи весь спектр інструментів – правоохоронні органи, дипломатію, відкриті і приховані дії, пише The Guardian.
Видання зазначає, що Британія також може взяти на себе лідерство в допомозі Україні захистити себе від геноцидної агресії Росії. В умовах, коли військова підтримка США стала заручником внутрішньої політики і, можливо, зникне, Європі потрібно поспішати. Якщо ми не матимемо чіткого плану, як наздогнати російські темпи виробництва озброєнь у найближчі кілька місяців, то наздогнати їх буде важко.
"Лідерство в реалізації спільного плану з підриву російських ланцюгів постачання, а також інвестиції в європейську безпеку покажуть, що Британія все ще може бути активним гравцем в об'єднанні трансатлантичних альянсів. І такі ініціативи є частиною більш глибоких змін", зазначає The Guardian.
