Сполучені Штати мають різні механізми надання допомоги Україні – зокрема, лендліз. 
Про це нагадав колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України у 2017-2019 роках, почесний співробітник Центру аналізу європейської політики Курт Волкер
в інтерв’ю «Главкому», коментуючи проблеми з ухваленням пакетного закону, в якому питання допомоги Україні пов'язане з допомогою Ізраїлю, Тайваню, а також темою укріплення кордону США з Мексикою.
«Існують інші механізми надання допомоги Україні. Зокрема закон про лендліз. Ми можемо позичати Україні кошти, у теорії ваша країна їх має потім повернути. Окрім того, поставки можуть здійснюватись за межами статей воєнного бюджету. Наприклад, Пентагон має певні повноваження у плані поставки озброєнь, і це теж може бути використано. Іншими словами існує багато способів, якими США можуть підтримувати Україну», – заявив він.
Волкер наголосив, що найкращим способом було б ухвалення законопроєкту про надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню. Він також додав, що озброєння зі $300 млн, які закладені у військовому бюджеті США, може бути отримане лише у наступному фінансовому році, який розпочнеться у жовтні.
Нагадаємо, закон про лендліз для захисту демократії в Україні (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act Of 2022) підписано Джо Байденом 9 травня 2022 року. Документ продовжує найкращі традиції програми часів Другої світової війни: те, що використано чи знищено – не оплачується. Власне, якщо Україна вже отримала безоплатну допомогу від Конгресу на суму $54 млрд, то дивно було б очікувати, що президент США вирішить надавати допомогу в кредит.
Перший закон про лендліз (буквально – «позичити і передати у користування», від англ. to lend та to lease) був підписаний президентом США Франкліном Рузвельтом 11 березня 1941 року і називався «Закон для забезпечення оборони Сполучених Штатів» (Act до Promote the Defense of the United States).
Основні принципи закону про лендліз:
● Усі поставлені країні товари військового та промислового призначення, знищені чи загублені під час війни, а також продукти харчування та використані енергоносії, не підлягають оплаті.
● Вцілілі військова техніка та майно після закінчення війни мають бути оплачені отримувачем, або США мають право їх повернути.
● Майно цивільного призначення, що залишилося у країні-одержувачі після закінчення війни та придатне до використання, має бути сплачене повністю або частково.
Усі розрахунки з лендлізу повинні проводитись протягом 10 років, починаючи з шостого року після закінчення війни.
Перший закон про лендліз був підписаний на рік, але з умовою, що його можна буде щорічно продовжувати (у результаті програма завершилася 21 серпня 1945 року). Він був унікальним та надав президенту США право фактично дарувати союзним державам озброєння, техніку та різні товари.
