Росія після Курська. Результати соціологічного опитування

Отже, що змінилося у росіян після початку Курської офензиви.

1. На питання "Якої мірою Росія досягла результатів СВО" 34% опитаних відповіли, що досягла повністю чи частково досягла, натомість 58% вважають, що не досягла. Три місяці тому було 39 і 46% відповідно.
2. На питання "Що для вас важливіше: припинення бойових дій чи утримання територій" відповіді розподілились наступним чином: 58% — припинення бойових дій, 33% — утримання територій, 9% — важко відповісти. У травні було 46, 40 та 14% відповідно. При цьому ми бачимо чіткі зміни: покоління 35-44 роки дедалі частіше займає антивоєнну позицію. Вперше цю тенденцію ми помітили рік тому, але невдалий контрнаступ, успішні дії росіян на фронтах і, головне, як на мене, втрата страху мобілізації ці настрої відкинули. Зараз знову можемо говорити, що це покоління все більше "демілітаризується" — 66% за припинення бойових дій, 27% проти і 7% не визначилися.
3. Ключові зміни відбулися в розумінні росіянами втрат. Так, 40% опитаних вважає, що втрати з російського боку перевищують 100 тисяч осіб, тоді як у травні так думали лише 28%. Простіше кажучи, нарешті, до росіян (практично половини) починають доходити розміри реальних втрат у цій війні.
4. На питання "Чи потрібні переговори" 66% респондентів відповіли ствердно, проти переговорів 29%. При цьому сідати за стіл переговорів якомога швидше хоче 42% опитаних, ще 26% вважають, що це слід робити після отримання Росією контролю над Києвом, 7% виступають проти переговорів в принципі. Останні два пункти — найбільш упоротий електорат, який два з половиною роки тому складав приблизно 22-23%, тобто за час повномасштабної війни виріс приблизно на 10%. Ще 18% опитаних вважають, що для переговорів потрібні якісь додаткові умови.
5. Різко впав рівень довіри до ексміністра оборони Сергія Шойгу, якому довіряє 33%, а не довіряє 59% респондентів (у лютому 2023 року цей баланс становив 69 проти 27). Новому міністру оборони Андрію Білоусову довіряє 51% і не довіряє 16% респондентів. Рамзану Кадирову довіряє 54% і не довіряє 36% респондентів, патріарху Кірілу 49% довіряє і 41% не довіряє. Дмитрові Медвєдєву 40% опитаних довіряє, натомість 52% не довіряє.
6. На питання, чи живий лідер ПВК "Вагнер" Євген Пригожин, 47% опитаних відповіли ствердно (точно впевнені, або ж припускають, що це можливо), 37% вважають, що він мертвий, ще 16% не знають, що відповісти. При цьому довіряє Пригожину 48% і не довіряє 34%.
7. Щодо діяльності нового міністра оборони Білоусова, то попри велику інформаційну накачку, він так і не "злетів". На запитання чи покращилась з його призначенням ситуація у ВПК, позитивно відповіло 44%, тоді як 32% опитаних зазначили, що нічого не змінилося, а ще 5% відзначили, що ситуація погіршилася. Щодо корупції в армії, то відповіді розподілились таким чином: ситуація покращилася — 29%, нічого не змінилося — 36%, погіршилася — 10%. Іншими словами — Білоусов не став народним героєм попри усі старання піарників.

Головний висновок: на фоні Курська росіяни дещо прагматичніше стали дивитися на ситуацію в цілому і більш тверезо оцінювати втрати та свої можливості. На жаль, їхня головна віра — віра в необмеженість власних ресурсів для перемоги — не зламана. Але головне, що система починає втрачати покоління 35-44 років. Якщо наступна хвиля досліджень покаже закріплення цієї тенденції, то це базовий негативний сигнал для всієї російської системи влади.