Наступ ЗСУ у Курській області, як і варто було очікувати, все ж таки починає ставати для Росії проблемою саме з точки зору коштів федерального бюджету РФ.Путін розпорядився терміново профінансувати з федерального бюджету так звану територіальну оборону на території Білгородської, Брянської та Курської областей РФ. Таке доручення російський диктатор дав після наради з керівниками цих регіонів, що мають кордон з Україною. І вже в цьому дорученні Путіна є очевидним, що він намагається косплеїти Україну так, як в інших своїх політичних діях і намірах намагається створювати рімейки радянського, чекістського підходу до тих чи інших політичних проблем.
Різниця між теробороною у Білгородській, Курській і Брянській областях РФ і в Україні у тому, що в Україні громадяни записувалися до територіальної оборони добровільно, намагаючись реально боронити країну перед агресією російських загарбників. А у Білгородській, Брянській і Курській областях - бажання використати гроші федерального бюджету для задоволення потреб місцевих еліт. Так очільники трьох областей доповідали Путіну, що тероборона, принаймні у Білгородській і Брянській областях, вже створена, а її учасники служать безплатно і саме тому необхідно у терміновому порядку виділити гроші з федерального бюджету для подальшого функціонування цієї тероборони у прикордонних регіонах РФ.
Тут ключовими є слова про федеральний бюджет. Адже завжди, коли можна перерозподілити гроші федерального бюджету РФ, чиновники просто отримують неймовірну енергію, з якою вони починають благати федеральний центр, особисто Путіна, дати їм ще більше грошей. І тут можна сказати, що наступ ЗСУ у Курській області став для всіх трьох губернаторів приводом, щоб збагатитися ще й на федеральному бюджеті, а не виділяти гроші на путінську показуху з місцевих бюджетів Курської, Брянської та Білгородської областей.
Втім, все це свідчить про те, що наступ ЗСУ у Курській області, як і варто було очікувати, все ж таки починає ставати для Росії проблемою саме з погляду коштів федерального бюджету РФ. Треба усвідомити, що й так цей бюджет не є бездонним. А тут потрібно виділяти додаткові гроші на те, щоб створити територіальну оборону у трьох прикордонних російських областях. При чому ми прекрасно розуміємо, хоча б за досвідом виплат контрактників у РФ, що тим, хто служить у цій теробороні, доведеться дійсно платити гроші, щоб вони не розбіглись.
Потрібно перекидати на Курський фронт частини з інших фронтів, на яких зараз залучена російська армія, а це теж додаткові кошти. Доведеться мобілізовувати, і знову за гроші, додаткову кількість військовослужбовців, які б мали замінити тих, хто зараз буде воювати на Курському напрямку, Донецькому чи Запорізькому. Потрібно буде знаходити гроші для біженців. Вже зараз ці гроші збільшуються, і під час наради про це з Путіним домовилися очільники Білгородської, Курської та Брянської областей. Називається вже цифра у 133 тис. громадян РФ, яким довелося залишити свої домівки у зв'язку з наступом ЗСУ на Курщині.
Якщо цей наступ буде розширюватися, якщо збройні сили РФ будуть займати позиції неподалік від тих регіонів Курської області в Росії, з яких вони намагатимуться вибити українських військовослужбовців, то звичайно, кількість тих, хто буде змушений залишити свої домівки та шукати собі місце проживання в інших регіонах Росії, збільшиться. І це новий тягар для федерального бюджету РФ та для місцевих бюджетів.
Тепер уявімо собі ситуацію, коли наступ ЗСУ відбудеться ще в якихось районах РФ, кордон яких з Україною не вдасться надійно захистити. І це абсолютно ймовірно. Там теж з'являться десятки, якщо не сотні тисяч біженців, які змушені будуть залишати свої домівки. Для того, щоб облаштувати цих людей, не викликати серйозних соціальних проблем у зв'язку з переселенням біженців, треба буде виділяти додаткові кошти з російського бюджету. І це, так би мовити, верхівка путінського айсберга.
Тоді можна чітко говорити, що наступ ЗСУ у Курській області РФ, як бачимо, мав не тільки політичні наслідки, бо продемонстрував неефективність самої російської держави, нездатність її керівництва зрозуміти, що рано чи пізно війна прийде і на російську землю, і на так звану суверенну, міжнародно визнану територію РФ.
Це призводить ще й до серйозних економічних проблем. Якщо ми з вами згадаємо, що економічна ситуація в Росії теж не є найкращою попри всі спроби позбутися ефекту санкцій Заходу шляхом тісної взаємодії з КНР та країнами Глобального Півдня, то ми відразу скажемо, що будь-яка кількість нових біженців, навіть внутрішніх з тих територій, де відбуваються і, я думаю, будуть відбуватися активні військові дії, – це все є серйозною проблемою.
Гроші для так званої територіальної оборони у Брянській, Курській та Білгородській областях – серйозна проблема, навіть якщо наступів ЗСУ на цих територіях найближчим часом не буде, росіяни все одно весь час очікуватимуть напад, посилюватимуть кордон, приводитимуть до кордону нові частини російських військ. Все це – гроші, гроші й гроші.
І саме такі проблеми можуть рано чи пізно примусити Путіна замислитися про те, а чи не призупинити йому війну з Україною? Чи не розпочати йому переговорний процес, який дозволив би позбутися хоча б побоювань, що українські війська одного прекрасного дня знову перейдуть через державний кордон з РФ і візьмуть під свій контроль ще якийсь район на Білгородщини, Курщини або Брянщини.
От вам і перший ефект українського наступу у Курській області, очевидно, неприємний ефект для Володимира Путіна.
