Це не була «страшна помста». Сьогоднішній ракетний удар по Україні мене, так би мовити, насторожив. Він був очікуваним, але він не вкладається у типовий для недоімперії варіант «удару помсти».
Тому що відбувся не у неділю, коли у нас свято, а саме у понеділок, робочий день, зранку, коли найбільше навантаження на нашу енергетику. І переважна більшість ударів була саме по енергетичних структурах, а не «урядових будинках та центрах прийняття рішень», як лякали російські пропагандисти.
Вбачаю у цьому вплив нового російського міністра оборони А. Білоусова. Він – економіст, тобто, послідовний і дієвий прагматик. А ще він кінчений фанатик, адепт кремлівського православ’я. Для нього не існує гуманізму, милосердя і чогось подібного, бо він щиро вважає цю війну своїм «священним хрестовим походом».
Тому під його керівництвом армія агресора буде намагатися за будь-яку ціну зруйнувати нашу енергетику, спровокувати гуманітарну катастрофу і поставити Україну на коліна. Наскільки це вдасться, залежить від кількості сучасних західних систем ППО-ПРО, які надають партнери, та наявності ракет до них.
А ще від того, чи зможемо ми контратакувати ворожі аеродроми не десятками, а сотнями своїх далекобійних дронів – тільки кількість допоможе нанести дійсно відчутний удар по повітряно-космічних силах агресора та його ракетних комплексах наземного базування.
Терористичний удар ще може мати продовження у вигляді масованої атаки дронами, так що ігнорувати сигнали попередження не слід.
