Останнім часом в експертному середовищі моделюються ситуації найближчого майбутнього Росії. Більшість з моделей несприятливі для цієї країни – розпад, відторгнення Сибіру, Далекого Сходу, бунт революція, хаос, громадянська війна. Наскільки ці сценарії реалістичні – покаже час. Втім, дії Кремля та процеси в російському суспільстві, особливо після початку російсько-української війни, підтверджують – в Росії таки щось назріває. І ці події будуть вельми неприємними для тих, хто обожнює нині свого “скрєпоносця” та повторює його мантри про “Кримнаш” та “Росіявстайотсколєн”.
Один з ймовірних сценаріїв найближчого майбутнього – громадянська війна. І це зовсім не “козні злопихатєлєй”. Цей сценарій жваво обговорюється в російській пресі та колах “державників” цієї країни. Що ж, давайте і ми розглянемо цей сценарій. Бо те, що буде з Росією – наш кровний, український інтерес. Бо треба розуміти ворога і бути готовим до майбутніх змін у ворожій країні.
При розгляді можливої громадянської війни російські експерти чомусь впевнені, що вона буде наслідком спроби “кольорової” революції, котру інспірують західні вороги Росії. Мені здається цей постулат досить спірним – жодну революцію неможливо привнести в здорове суспільство. Якщо немає внутрішньої готовності до бунту та критичної маси протестно налаштованих громадян, будь-яка “зовнішня” революція буде фарсом – як “майдани Януковича” чи стояння “Юліних наметів” під Печерським судом. А в Росії цих “інсургентів” просто зачистять силовики, в один день максимум.
Тобто, якщо в Росії буде бунт, а він таки буде, то цей бунт буде суто російським – “бессмысленным и беспощадным”. Не без іноземних впливів, звичайно – Росія дійсно “дістала” всіх сусідів, близьких і не дуже, – проте ці впливи не будуть основними чинниками. Вони, ці іноземні впливи, будуть вже наслідком бунту, а не його причиною. Втім, давайте розглянемо можливі сценарії громадянської війни в Росії.
Отже, експерти сходяться на трьох основних варіантах такого конфлікту. Умовно їх можна розподілити наступним чином: червоно-радянський, олігархічно-клановий та регіонально-сепаратистький.
Червоно-радянський, або неосоціалістичний варіант передбачає спробу повернення до СРСР. Не є секретом, що ностальгія за Радянським Союзом культивується і пропагується в сучасній РФ досить потужно. Навіть озвучувалась можливість створення “СРСР-2.0.”. Промивка мізків покоління, котре уявляє собі життя в СРСР за ностальгічними розповідями про “соціальний рай” та “морозиво по 20 копійок”, може зіграти злий жарт з творцями цього міфу, коли в маси буде кинуло лозунг про відродження сильної, централізованої, “соціалістичної Росії” та “суспільства всезагальної рівності”.
Бажаючі втілити такий сценарій в життя знайдуться як серед силового блоку, так і серед чиновників та управлінців. Результат, правда, може бути несподіваним для всіх – і для ініціаторів, і для ностальгуючих за “совком” – подібний бунт, особливо підтриманий широкими масами, похитне і без того непевну рівновагу в суспільстві і призведе рівно до того результату, що і сто років тому – жорстокої і нестримної різанини всіх всіма. Ненависть бідних до багатих ніколи не вдавалось взяти під контроль, не варто це забувати.
Інший варіант, котрий називають олігархічно-клановим, передбачає “тихий переворот”. Тобто Путін та його найближчі соратники тихенько зникають, а їх місце займають нові люди. Втім, вони також з найближчого оточення ВВП. Метою такого перевороту є становлення сильної олігархічної економіки та потужної держави, в котрій ресурси будуть знаходитись під контролем кланів, а бюрократія та силовики будуть обслуговувати ці клани. Свого роду – “модернізовані дев’яності”.
Реалістичності такому розвитку подій додає те, що в РФ існує багато зацікавлених у “сепаратному договорняку” зі США та Заходом – “ми прибираємо Путіна і по-тихому повертаємо Крим, а ви знімаєте санкції”. Але в цьому варіанті зміни влади залишається та ж небезпека – рівновага в суспільстві, насамперед в кланово-олігархчному середовищі, котре зараз контролює Росію, втратить нинішній консенсус та статус-кво і призведе до кривавого перерозподілу власності. В цих умовах економіка, котра зараз переживає далеко не найкращі часи, просто впаде. Результатом будуть голодні бунти та знову ж – війна всіх проти всіх.
Ще один варіант – регіонально-сепаратистький. Назва говорить сама за себе. Тут розвал Росії розглядається як передумова успіху революції. Країна розпадається на кілька суверенних держав, котрі частково контролюються місцевими регіональними елітами, частково інкорпоруються в сусідні держави, насамперед – Китай. У цьому сценарії факт кривавої громадянської війни, присмаченої релігійною та національною ненавистю, також є невід’ємною складовою.
Всі ці сценарії, повторюсь, – не придумка “бандерівських спецслужб” чи ЦРУ. Всі ці речі відкрито обговорюються в російській пресі, причому у серйозному її сегменті, а не на всіляких сміттєвих ресурсах на кшталт “Спутника и погрома”. І реакція суспільства на ці обговорення свідчить про те, що суспільна думка змирилась з таким розвитком подій. Отже, висновок цілком очевидний – у Росії розуміють свої перспективи.
Варіантів, власне більше. Проте це не так важливо. Важливо інше – всі варіанти, які б вони не були, сходяться в одному – хаос і громадянська війна. Бо в сучасній Росії маса чинників, котрі сприяють такому песимістичному прогнозу: дикий розрив між багатим та бідними; національна та релігійна ворожнеча; сепаратистські настрої еліт; прогресуюча стагнація економіки; стрімке зубожіння населення тощо. Втім, це матеріал для окремого дослідження. Факт же в тому, що Російська Федерація стоїть на порозі грандіозних змін. І це зміни не на краще…
Україні в цій ситуації потрібно бути готовою до утворення на території своєї північної сусідки низки агресивних режимів з доволі сильною військовою потугою та, головне, – з люмпенізованою масою “гарматного м’яса”, котра буде штурмувати наш кордон. Їх військова та економічна міць буде, звичайно, меншою, ніж потенціал сучасної РФ. Проте головним чинником у такій ситуації буде не це, а повна відсутність гальм у вигляді міжнародних санкцій. Голодним і озброєним “бєспрєдєльщикам”, котрі не мають жодної економіки, санкції не страшні.
Втім, це ми вже перебрались в Україну. Завдання якої не змінюється від варіантів розвитку подій в Росії – нам треба будувати країну, армію, укріпляти економіку та кордони. Просто вистояти. Або стати часткою майбутнього хаосу та різанини. Варіантів немає.
Повернемось до того, з чого розпочали. Які б сценарії розвитку майбутнього не чекали Російську Федерацію, вони не містять оптимістичного – демократичне перформатування, відмова від імперських амбіцій та верховенство права. Всі моделі ведуть в бунт, хаос та громадянську війну. Що ж – народ, котрий не засвоює уроків історії, потребує їх повторення. Історія рухається по спіралі…
