Стрімке послаблення рубля до відмітки 115 рублів за долар є прогнозованим явищем і результатом дії цілої групи факторів.
Тож розберемо причини цієї ситуації:
По-перше, дають про себе знати намальовані, але не реалізовані результати російських експортерів, які 9 місяців звітували про валютний виторг, але не змогли його завести в країну в повному обсязі. Красивими графіками міжбанк не нагодуєш. Дефіцит буде даватись в знаки, особливо якщо ЦБР не налаштований втручатись.
По-друге, погані результати за 9 місяців 2024 року Газпрому «підтримали» зниженням навіть номінального виторгу й інші російські експортери. Особливо критична ситуація склалась у експортерів вугілля та сталі. РЖД по суті відмовилась забезпечувати логістику вугільній галузі, а експорт з Сибіру через північний транспортний коридор був нерентабельним. Як наслідок, почали закриватись шахти.
І нарешті, останнє і напевне головне, чому ми бачимо сьогодні щоденне послаблення рубля – ЦБР економить валютні резерви, оскільки через заморозку ЗВР має реальні проблеми з доларом та євро і відчуває реальне погіршення надходження валюти в країну, а тут ще й по ліквідності ринку нанесли удар санкції США щодо Газпромбанку.
Ситуацію зі слабким рублем міг би виправити Народний банк Китаю (НБК). Не секрет, що юань зараз виступає в РФ замінником долара, але НБК демонстративно не поспішає розширювати валютний СВОП для ЦБР, хоча сигнали про нестачу юаня на російському ринку активно надходили з серпня цього року.
З хороших новин: учасники російського ринку майже не реагують на високу ставку ЦБР на рівні 21%, це видно і по інфляції, яка прискорюється, і по ослабленню рубля. Тож скоріш за все до 20 грудня ми ще побачимо позачергове засідання ЦБР з приводу ще одного підняття ставки. Звісно, якщо оборонний табір ВПК РФ в особі Чемізова і Ко знову не почне шукати коханок у чоловіка Набіулліної або робити інші нетрадиційні кроки, бо таке вже було. Весь російський ВПК, Мішустін, Мордашов та навіть слухняна АФК Система Євтушенкова верещать вже при ставці в 21%, тож уявляю, що буде при 23-25%. Верещать вони не дарма, бо від цього «відсоткового бенкету» ЦБР реальний сектор несе суттєві втрати.
З поганих новин: високі ставки за кредитами призведуть до накопичення рублевої ліквідності в російських держбанках, яку використають для фінансування війни в найближчі 2-3 місяці, а девальвація рубля трохи покращить позиції російських експортерів. Втім, вже починаючи з другого кварталу 2025 року (а можливо і раніше) росіянам доведеться розплачуватись за політику дорогих грошей серйозною економічною кризою. Україні та союзникам варто триматись і не відступати від заявлених позицій, агресор почав відступ на економічному фронті для пом’якшення дії комплексу санкцій, і це лише початок довготермінового негативного економічного тренду.
Щодо санкцій я б радив нам всім змінити тактику. Потрібно організуватись в єдиний механізм, сконцентрувати всі санкційні важелі і вдарити саме тоді, коли відступати їм буде нікуди, а від фінансової подушки залишиться одна пір’їна. Україні є чим вдарити по нафтовій галузі РФ (зупинка нафтопроводу Дружба) і поставити на коліна Газпром (зупинка транзиту газу). Ми повинні зробити свою інвестицію в російську кризу. Боягузам, які побоюються втрати доходів від нафто-газового транзиту, відразу відповім, що його відміна цілком може бути тимчасовою (3-6 місяців) допоки Україна з союзниками не досягнуть своєї мети. А мета в нас всіх одна – зробити так, щоб росіянам було не до війни. На цих трендах розвідувальним органам пора вже не котиків вивозити зі Зміїного (хоча це дійсно мило), а відкривати на Росії «Смольний». І нам, і союзникам потрібно бути більш рішучими.
