
Інколи ставлять питання: як нам подолати самосприйняття України як анти-Росії? Як нам уникнути сприйняття себе як лише заперечення Росії? Адже ми не є запереченням чогось іншого. А особливо Росії. Ми є собою.
І в мене на це ось яка відповідь: Україна не є «анти-Росією». Це Росія є анти-Україною. Росія є запереченням, негацією, мінусом. І тому для неї така важлива ця війна. Вона виживе тільки тоді, коли вона зможе нас заперечити, тобто знищити.
Україна є породженням цієї землі. На ній відбувалося різне, але лейтмотивом є кілька речей:
Так от, Росія – це політичний проєкт із заперечення всього цього. Вона хоче довести собі і світу, що такі горизонтальні моделі – неефективні і шкідливі. А ефективні тільки насильство та ієрархія. Що локальність неважлива – тому можна завойовувати інших і стирати їхню ідентичність. Що ієрархія – це все. Що гідності нема, і життя – це принижувати і бути приниженим. І тд.
Росія постала з негативної енергії, з прагнення заперечити нас. В її хворій фантазії вона може існувати тільки як заперечення нас, тобто тільки коли нас не буде. Але коли остаточно переконається, що заперечити нас не вдалося, вона почне заперечувати саму себе і руйнувати саму себе. Головне - нам не почати руйнувати самих себе першими.
