З метою збереження бізнесу “Квартал 95” офіційно перейменовується на “Rat Incubator 95”. Бо щури — це не образа, це тепер корпоративна культура. Від Міндіча відхрестився навіть сам “Квартал”. Хоча слово “відхрестився” тут звучить так само переконливо, як “випадково зник за годину до обшуку”.
Половина “Кварталу” належить Міндічу. Отже, чи це означає, що половина активів під арештом? І чи планують спецслужби дати правову оцінку самим “наративам” Кварталу 95 — від 2014 до 2022 року? Тоді, коли Україна вже воювала, а “Квартал” воював лише з рейтингом опозиції.
Кому тепер капатимуть роялті? І головне — чому “Квартал” так мовчить про ті самі роялті з Росії? Бо якщо агресія триває з 2014-го, то фінансування з РФ — це не «бізнес», а колаборація з елементами стендапу. І тепер кожен російський рубль, який колись заходив на рахунок “Кварталу”, має колабораційний душок.
А далі ще смішніше. У заяві “Кварталу” просять «не використовувати бренд у політичних контекстах». Так от питання: коли “Квартал” роками знищував українських політиків, насміхався з українців, робив жарти про “вишивати сорочку замість працювати” — це не було політикою? Це був просто корпоратив із ідеологією?
Коли Зеленський святкував день народження у квартирі Міндіча — це теж не політика, це “сімейне свято”?
Коли з “Кварталу” виріс президент, а з його бізнес-партнера — фігурант НАБУ — це не політика, це жанр трагедії.
Сьогодні “Квартал-95” намагається виглядати, ніби він не при справах. Але ж усі бачать — щури не тонуть, вони просто пересідають у човен з іншою табличкою.
От і виникає запитання: хто тут кому щур? Міндіч, який втік, чи “Квартал”, який робить вигляд, що його ніколи не знав?
Бо якщо пісня “Горіла хата, палала” колись була народною, то тепер вона отримала оновлений куплет:
“Горіла дупа, палала — у тих, хто країну продав, а себе — не визнав.”
