У Давосі Дональд Трамп помпезно дав старт організації, в якій сам і головує. Проте запуск "Ради миру" до завершення попередніх етапів урегулювання в Секторі Гази може зашкодити мирному процесу
19 друзів Дональда. Про що свідчить склад "Ради миру"
"Ви є лідерами націй — у більшості випадків дуже популярні лідери, у деяких випадках менш популярні — але так і буває в житті", — охарактеризував Трамп перелік учасників його геополітичної афери під назвою "Рада миру". До її складу в день заснування зголосилися приєднатися 19 країн. Від Євросоюзу — Угорщина та Болгарія. Причина участі Будапешту зрозуміла — Віктор Орбан дружить з Трампом і цілеспрямовано працює проти європейської єдності, що ж до Болгарії, то ця країна перебуває у стані політичної турбулентності, через яку в тамтешньому мейнстрімі знаходяться політики, які винуватять у проблемах болгар Брюссель.
"ДС" детально розповідала про глибоку кризу в Болгарії, зокрема, про невдоволення частини населення переходом країни на євро. На цьому грають проросійські сили. А буквально днями про відставку оголосив президент Румен Радєв, відомий любов’ю до Росії та українофобськими завами. Президентом Болгарії стала Іліяна Йотова, яка була віцепрезидентом. А от Радєв, на думку аналітиків, пішов з посади з прицілом на дочасні парламентські вибори, аби встигнути розкрутити антиєвропейський прокремлівський проєкт. Статут "Ради миру" від імені Болгарії підписав Росен Желязков, з 11 грудня минулого року відставний прем’єр-міністр, який лишився виконувати обов’язки голови уряду до виборів.
Під час свого виступу в Давосі Трамп кілька разів назвав Гренландію Ісландією, не обійшлося без курйозів й оголошення учасників новоствореної організації: замість Білорусі вписали Бельгію. Про що бельгійці дізналися з чималим подивом. Глава МЗС Максим Прево швидко спростував повідомлення: "Ми бажаємо загальної та скоординованої європейської відповіді. Як і багато європейських країн, ми із застереженнями ставимося до цієї пропозиції". Принагідно можна згадати, що Трамп раніше називав Вірменію, яка підписала статут "Ради миру", Албанією. Переплутування назв країн для нього — норма.
Європейський континент також представляє Косово. Яку роль у мирному процесі в Секторі Гази може зіграти ця напіввизнана країна — загадка. Не виключено, Косово в Білому домі також із кимось переплутали, а косовари вирішили швидко погодитися на участь в організації Трампа. Інші 15 держав представляють Азію, Африку та Південну Америку. Їх умовно можна поділити на три групи. Перша — ті, де керують особисті друзі Трампа — Аргентина, Туреччина, Пакистан, або друзі друзів, як Азербайджан та Парагвай. Друга: впливові мусульманські країни (Катар, Саудівська Аравія, ОАЕ) або просто багаті, в кого є мільярд для купівлі дружби з Трампом, як Бахрейн чи Марокко. Третя група — країни, які вступають в усі міжнародні організації, використовуючи їх в якості майданчиків для просування своїх інтересів, як Індонезія, або просто для нагадування про своє існування — як Монголія. На початку вересня 2024 року остання впустила до себе Путіна й випустила назад, хоча як член Міжнародного кримінального суду мала арештувати російського диктатора. Приблизно так само влада цієї країни діятиме і в "Раді миру" — числитиметься, але активної участі не братиме (й грошей не даватиме).
Також немаловажною характеристикою спілки імені Трампа є участь в ній країн, які підтримують дружні стосунки з Москвою — Казахстан, Узбекистан, згадані раніше Угорщина та Монголія. "Мені насправді подобається ця група. Мені подобаються всі її члени. Зазвичай у мене є два-три члени, які мені не подобаються. Тут я таких не бачу", — задоволено прокоментував список учасників глава Білого дому. Але для будь-кого, хто хоча б трохи цікавиться політикою, зрозуміло, що з таким строкатим складом організація Трампа не злетить. Переважна більшість перших підписантів статуту просто підіграли американському президенту, сподіваючись за це щось у нього виторгувати. Це нагадало парад країн, які минулого року висували Трампа на Нобелівську премію миру. Деякі — Вірменія, Азербайджан, Пакистан — побігли і в "Раду миру".
Чому Європа вважає нову забавку Трампа шкідливою
"У нас є серйозні сумніви щодо ряду елементів у статуті "Ради миру", які пов’язані зі сферою її діяльності, управління та сумісністю із Статутом ООН", — наголосив голова Євроради Антоніу Кошта. Він також зазначив, що Євросоюз готовий співпрацювати зі США з метою втілення всебічного мирного плану для Сектору Гази та з "Радою миру", якщо вона виконуватиме свою місію як перехідна адміністрація у відповідності з резолюцією Ради безпеки ООН №2803. Застереження Кошти дуже важливе. Ця резолюція була ухвалена 17 листопада 2025 року з метою реалізації мирного плану, узгодженого Ізраїлем і ХАМАС. Росія, яку Трамп запросив до своєї організації, тоді при голосуванні утрималася.
Мирний план по Сектору Гази включає в себе кілька етапів. На першому ХАМАС мав відпустити всіх ізраїльських заручників та віддати тіла загиблих ізраїльтян, натомість Ізраїль звільнив з тюрем засуджених за тероризм палестинців. 15 січня Трамп оголосив про перехід до другого етапу, він передбачає створення перехідної палестинської адміністрації в Газі — Національного комітету з управління. Також на цьому етапі має відбутися роззброєння всіх незаконних формувань та початися поступова відбудова анклаву. ХАМАС, до слова, складати зброю до повного виведення з Гази ізраїльської армії не збирається. Ця організація й далі наполягає на створенні власної держави. Тобто другий етап почали реалізовувати не з демілітаризації, а зі створення "Ради миру", про що Трамп також оголосив 15 січня. А за кілька днів потому оприлюднили імена членів Національного комітету, присутність в його складі представників Катару і Туреччини розкритикували в Ізраїлі.
У Давосі зять Трампа Джаред Кушнер презентував план відбудови Гази, який передбачає її перетворення на новий Дубай із фешенебельними курортами. За повідомленням Reuters, презентований план ігнорує реальні проблеми палестинців Гази, а також не дає відповіді на питання, чи залишать за ними право власності на землю, на якій Кушнер і компанія збираються будувати хмарочоси і курорти. На тлі триваючих бойових дій в анклаві "генплан" американців виглядав якимось абсурдом. Отже, перша проблема з "Радою миру" — у незрозумілості механізму її роботи саме в Секторі Гази, для чого вона власне й задумувалася, а також у відсутності чітких правових підстав.
Друга проблема — спроба Трампа розширити дію його новоствореної організації на вирішення питань в інших куточках світу. Хоча глава США й обіцяє співпрацювати з ООН, але очевидним є те, що він хоче її підмінити власною організацією. Саме на намір діяти самоуправно звернули увагу в Євросоюзі. У висновках неформального саміту ЄС, який відбувся 22 січня, того ж дня, коли Трамп у Давосі дав старт своєму химерному прожекту, акцентується на тому, в рамках якого мирного врегулювання мала створюватися "Рада миру". Йдеться виключно про Сектор Гази.
Вже на початку існування своєї організації Трамп ризикує підірвати мирний процес на Близькому Сході. Набір учасників, з якими глава Білого дому підписав статут, робить його "Раду миру" якимось дивним утворенням, нездатним вирішувати серйозні питання. Якщо в нинішньому складі це утворення почне займатися Сектором Гази, мирний процес там може просто загальмувати.
