А ви в курсі, що їх не існує? Не існує від слова взагалі? В принципі? Кого я маю на увазі, спитаєте? Так, так – саме отих, про кого ви всі прямо зараз і подумали.
Нє, безумовно – у кожного з них є дві руки, дві ноги, геніталії і, навіть, подекуди, о Господи, голова на плечах. Вони іноді їздять гуртом у Трускавець на підвищення «кваліфікації» та тімбілдінги. Мають свої іменні місця та засідають не де-небудь, а у самій Верховній Раді. Стабільно та вчасно отримують кеш у конвертах. Вони, навіть, активно забруднюють відходами своєї життєдіяльності тамтешні туалети та уборні. Здавалося б, що іще треба для доказу їх реальності: ось же вони перед нами – пахнуть і пухнуть! Проте насправді…
Насправді їх не існує. Адже це люди, про яких ви ніколи б не дізнались і не почули. Яких ви ніколи б не зустріли на своєму життєвому шляху, якби не дикий фарт та неймовірний збіг обставин. І в першу чергу, якби одному, до всрачки амбітному та нереально популярному чувачку, не вдарило раптом в голову попертись в президенти. І саме завдяки цьому чувачку кожен із них – тупо НІХТО. А всі разом вони, не повірите – повний та всеосяжний НУЛЬ! Велика фікція! Абсолютно! Тотально! І безсумнівно! Спитайте у Арахамії.
Цю аксіому вони активно та переконливо підтверджують протягом усіх останніх двох років свого жалюгідного існування у стінах українського Парламенту. Нікчемні виконавці чужих забаганок, вони бездумно та агресивно голосують за всіляку законодавчу дічь. Плюють на опонентів, регламент, закони та на Конституцію. При цьому їм дозволено усе – від тупої хамської поведінки й сексистської корабельнососної риторики до повної безкарності після п`яних ДТП й картбланшу в організації мільярдних розпилів бюджету на «Великому крадівництві», закупках вакцин, кришуванні контрабанди, тощо.
Як же це? – спитаєте ви, – Що це за прибацаний соціальний ліфт такий, що кометою виносить на вершини влади не чесних професіоналів чи гідних яскравих особистостей, а виключно лише придурків, телепнів та покидьків? Як же таке могло знову, бляха, статись? Ми же нє етава хатєлі! Ми же так вєрілі ім, каґда ішлі ґаласавать в полном радужних надєжд 2019-ам ґаду! Аяяяй! Ойойой!
Ви не повірите, але усе це повністю і цілком закономірне явище. Адже, за кого ви вкидали бюлетені на виборах у пріснопам`ятному 2019-му? За тих, на кого указав своїм величним перстом сонцесяйний та непогрішимий актор популярного серіалу? То що ж ви тепер хочете? Ви сповна отримали саме те, за що так натхненно рвались голосувати. Чи ви думали, що у абсолютно неосвіченого об`єкта вашого обожнювання, який дупля не відбиває ні в управлінні, ні в менеджменті, ні в підборі персоналу, будуть зовсім інші підходи до вибору кадрів та свого оточення, ніж ті, які Він роками впроваджував у себе в «Кварталі»? Ах, ви були осліплені Його шармом і вірили в Його щасливу звізду? Ну, просто афігєть!
А ви в курсі, що для вашого осліпляючого «звіздуна» ще з часів КВНу основним і ключовим фетишем було виключно… бабло, бабло і ще раз бабло! Кеш був Його ідолом, Його богом, альфою та омегою Його існування. Він міг удавитись за кілька лишніх доларів роялті, завжди з боєм вигризав кращі умови особисто для себе любімого, фанатично реєстрував торгові марки. З іншого боку Він з легким серцем та щирою душею тупо та безбожно крав для своїх телевізійних проектів усе, що погано лежить. Приміром, краденою є не лише ідея «Ліги сміху» чи десятки номерів «Кварталу» – повністю краденим з італійського аналога є, навіть, серіал «Слуга Народу» (я писав про це тут: ШОУ-ПРОЕКТ «УКРАЇНА»)
Але і це ще не все. Саме задля накопичення кругленьких сум із багатьма нулями Він роками ішов на все – на махінації, на ухиляння від податків, на мутки із офшорами, на схематози із Коломойським. Та що там це – саме заради бабла й тільки заради бабла чувак не витримав і ризикнув піти у президенти. Інтуітивно розуміючи своїм мегадосвідченим жлобським нутром фантастичні фінансові перспективи, які відкривались після неймовірного успіху серіалу, Він просто не зміг встояти перед спокусою реально озолотитись.
А що приносить на нове чільне місце самовпевнений вискочка, який виліз на вершину влади і думає, що уже зловив Бога за бороду, а? По-перше, скріплену алкоголем, напівкримінальною круговою порукою та спільними грішками свору родичів, кумів та дружбаків. По-друге, починає використовувати всі ті самі методи бидлоуправління та бикування, що принесли йому шалений успіх у попередні роки. Він не лише не розуміє й не знає інших методів менеджменту – Він просто не хоче їх знати. Патамушто Он в атлічіі ат вас, убогіх, рєальна дабілся успєха і стал настаящім хазяінам жизні, усєклі ви лахі?
Тому стратегія творення власного оточення та власної команди до біса проста: без жалю позбуватися усіх, хто може скласти Йому хоч якусь конкуренцію – людей самодостатніх, амбітних, харизматичних. Всіх тих, хто може мати думку, відмінну від думки Вєлічайшого. Так Він завжди робив у «Кварталі» – так Він діє і зараз.
Саме тому в колективі «Квартал 95» збереглись виключно лише ті, хто цілком і повністю залежать від Нього – посередні ніякі безініціативні актори, не здатні перечити Сонцесяйному та ті, для кого «Вовчік – ета всього на свєтє!». Всі ті, чиї кар`єри Вова при бажанні може знищити одним помахом руки.
Саме цю вертикаль влади наш пастрєл, шо вєздє паспєл, вибудовує і зараз. Адже, інших схем корпоративних відносин, крім «Я – Бог! Ви – гавно!», він не знає апріорі. Саме тому у владних верхах із самого початку почали позбуватись усіх – ініціативних, відповідальних, здатних приймати рішення. Бо Ініціатива має іти виключно від Нього. Він і лише Він зобов`язаний брати на себе отой непідйомний тягар Відповідальності за всіх нас. Крім того, тільки Він, надзвичайно турботливий та рішучий, здатний приймати в країні надважливі, доленосні та й, просто, які-небудь Рішення. І більше ніхто. Усікли, лошари?
Але політика, бляха, виявилась не «Кварталом». Тому увесь підбір кадрів та перетасовка оточення у нашого імпульсивного й інфантильного самозакоханого чувачка нагадує звичайні фрикції: засунув когось кудись, туго пішло – висунув. І знову все спочатку. Саме через це в його оточенні уже два з половиною роки осідають одні лише тупі нездари та безініціативні невігласи. Одні лише пристосуванці, лицеміри та лизоблюди. Через це немає абсолютно ніякого сенсу запам`ятовувати їхні імена чи їхні прізвища. Адже ці ніхто перестануть існувати для суспільства рівно в той момент, коли перестане існувати, як політична одиниця, їхній творець та покровитель. Бо все, що навколо нього, та й він сам – це якась дика мутація, це помилка політичної еволюції. Одним словом – одна велика фікція.
