Я доволі обережно підходжу до різної конспірології, але зараз важко позбутися думки, що весь цей гамуз скандалів від зеленої влади спеціально так сконцентровують, щоб увесь цивілізований світ остаточно відвернувся від України та навіть ритуально перестав нас запевняти у підтримці й солідарності. Я завжди схилявся до думки, що Зеленський безнадійно тупий у всіх сферах, окрім фінансових афер, уникнення оподаткування, розкрадань та незаконного збагачення. Це він дійсно вміє робити й практикує не перше десятиліття. Але стільки дій, заяв, реакцій, які не можуть викликаи нічого, окрім обурення, відторгнення та огиди в нормальних людей - це забагато, щоб бути просто випадковістю.
Хіба що можу припустити, що сам Зеленський і далі живе виключно своїм хворобливим нарцисизмом і жадобою до грошей, узурпованої влади й дуполизства оточуючих, але його цілеспрямовано ведуть до певної цілі, яка передбачає знищення України, як суверенної, а тим більше успішної держави. Єрмак дуже добре підходить на роль такого поводиря. Але основне не те, хто там "рушійна та спрямовуюча сила", а особа, яка має бути гарантом Конституції та суверенітету й цілісності країни, але все це руйнує. Результат, який отримуємо, вже жахливий, а може стати фатальним.
Цей офшорний скандал, а ми ж розуміємо, що це лише перша ластівка, уже вивів Україну (бо що таке якийсь там зеленський?) у розряд найкорумпованіших країн світу. І те, що нашій зеленій еліті ще рости й рости до сусідського Пуйла, нікого особливо не цікавить. Кожна велика міжнародна викривальна акція повинна мати свій видимий образ. Читачі потребують персоналізації, портретної впізнаваності й символів. Покоління читачів коміксів по іншому не запам'ятовує важливу інформацію. І цей образ знайшли. Оскільки в рамках "Пандора пейперс" Зеленський та вся наша псевдо еліта за кількома показниками вийшли на перше місце, саме їм і довелося приміряти на себе роль видимого символа глобальної корупції. Основні статті про весь масив розслідування супроводжують графічні чи фотоматеріали, де центральна постать саме Зеленського. Статті про його корумпованість домінують у пресі всіх країн (крім нашої, звісно). На жаль, також символом корупції у цих матеріалах часто зображається насичений колір у контурах України на карті світу.
Але погано навіть не те, що він попав у центр глобальної корупції. Такі скандали з часом затихають. Тут ситуація критична з кількох причин:
1. Зеленський не просто визнаний корупціонером планетарного масштабу (незалежно, чи за чисто кількісними показниками це відповідає дійсності, чи ні). Він звинувачений у відмиванні грошей брудного олігархічного бізнесу, якому допомагав грабувати свою країну та заводити брудні гроші до західного світу, найперше до США. А це вже юридична відповідальність за американськими законами й особлива увага сильних світу цього.
2. На фоні офшорного скандалу влада країни на чолі з зелепуцькою нічого не зробила для загладження кризи, а навпаки, лише погіршила ситуацію, випустивши придуркуватих слуг і пазітівнєньких відбріхуватися в найнеприйнятніший спосіб. А головне, коли до України через мегакорупцію зєпрідєнта та його оточення звернута увага всієї світової преси, тут роздмухуються нові скандали за принципом "ні дня без зашквару". Переворот слуг проти слуг у парламенті лише тому, що цього забажав їхній божок, потоптання всіх законів, напад чиновника із середовища Кварталу на журналістів, викриття на цьому фоні фінансових афер із Великим крадівництвом та фінансуванням тероризму... Чи не забагато на пару днів? Особливо, коли ще вагнерґейт не стих.
3. І в нашому випадку є кому підігрівати інтерес. Найперше, це проклята Богом і людьми РФ. Вони вміють та мають для цього медійні, агентурні й лобістські механізми. Але цього разу прямий інтерес до політичного і юридичного знищення Зеленського мають також США, Британія, наростає таке бажання в Німеччині. І навіть у Ізраїлі почали реальні слідчі дії щодо Коломойського в тих епізодах, де до злочину причетний Зеленський.
4. Але це ж тільки перші й найскромніші звинувачення цього недомірка, де він виступав лише вірним Санчо Пансою олігарха Коломойського (так званий американський портфель). Ми ж розуміємо, а міжнародні організації й численні національні органи з боротьби із відмиванням брудних грошей знають, що на підході ще кілька дуже серйозних викриттів. Зокрема, з британського портфеля - так званий "оманський кейс". І суми там уже будуть не в десятках мільйонів доларів, а незрівнянно більші.
Чим все це закінчиться? Хороших варіантів не буде. Це віконце закрилося. Є варіант поганий і дуже поганий. Поганий - це коли західний світ усе ще буде враховувати фактор РФії та, не бажаючи підіграти Пуйлу, продовжить ритуальні заклинання про підтримку України та її європейське й євро-атлантичне майбутнє. Але при цьому постійно звужуватиме коридор для співпарці й обмежуватиме міждержавні контакти й допомогу. При такому варіанті формально ніби нічого не зміниться. З нами не розірвуть Угоду про асоціацію, зберігатимуть формальні статуси, навіть безвіз не скасують, лише ускладнять. А на ділі все буде зведено до того мінімуму, який би не дав Путіну відчути, що в нього повністю розв'язані руки.
Ще із бід від першого варіанту буде пролонгованість такого сприйняття України. Це не до кінця каденції Зеленського, це на десятилітя. Згадайте, як світ захопився нашою Революцією Гідності. І Порошенка сприйняли на Ура (яке представництво було на інавгурації!). А потім прийшли будні. І нам нагадали, що в України дуже поганий імідж, не залежно навіть від того, що зараз тут зуміли обрати хорошого президента. Постійно підозрювали, затримували необхідну допомогу й підтримку, не давали ходу нашим прозахідним намірам. А ще скільки крові попили Порошенкові і самі, і через своїх грантоїдів. Бо добре ім'я дуже легко втратити, але страшно важко повертати. Те саме буде і коли це непорозуміння щезне з України й опиниться десь в американській чи ізраїльській тюрмі (чомусь про українську подумав у останню чергу). Новому президенту доведеться всю свою каденцію розтоплювати той лід недовіри й руйнувати штучний і несправедливий образ найкорумпованішої країни в світі.
Ну, а про поганий сценарій я навіть думати не хочу. І США, й колективний Захід мали не один проєкт "Вітрина". І чіплялися за них, і гроші та навіть людські життя вкладали. А потім наставав момент, коли на ці суспільства й народи просто махнули рукою. Ці приклади іноді дуже екстремальні: Афганістан, Гаїті, Білорусь, від недавнього часу Венесуела, не виключено, що на підході Ірак... Є й чимало менш крикливих ілюстрацій. Але ж і в нас є свій зовнішній і внутрішній вороги, які так само можуть діаметрально розвернути курс країни та створити тут пекло на землі, коли ми з ними залишимося сам на сам. Тому ображатися аналогіям з Афганістаном чи Гаїті не спішіть...
Отакі невеселі роздуми про можливі наслідки цього дикого зашквару Зеленського у світовій топ-корупції, де він уже не просто відмітився, а остаточно закріпився та підвісив усю Україну.
