А тепер переходимо до "матеріальної частини" так званого "ахметовського перевороту". Написав у лапках, бо ті матеріали, які проглянув - це вже цілковита дискредитація. Через журналіста Крістофера Міллера здійснили злив інформації. Він прямо підтверджує, що це йому підкинуло джерело з Опи та ще й наплело, як "два дні перевіряли записи й встановили, що вони справжні". У мене єдине порівняння, яке виникає від усього прочитаного - це так звана "справа грибників" при Кучмі. Тоді хтось також підбив групу старих відставників з числа прихильників Вітренко, які ходили разом до лісу по гриби й там на галявинці спілкувалися, як би то було добре скинути антинародний режим. У Кучми тоді було вже чимало проблем і скандалів, тому тоді дідів демонстративно арештували, розкручували на держпереворот, але все було так смішно, що з часом усіх тихенько звільнили, хоча декого ще потримали в психушці.
А щодо цього зеленого маразму... Я люблю іноді побавитися в моделювання обставин, під час яких імовірно ухвалюються певні рішення влади. Але оскільки ситуація, якби не ця всесвітня ганьба, була б абсолютно анекдотичною, то й я почну з такого собі анекдота (насправді це слово означає не дотеп, а повчальну й часто веселу бувальщину). Колись у сталінські роки до ресторану Союза Пісятєлєй СССР зайшов якийсь із офіціозних писак і озадачив присутніх там живих класиків завданням: "Товарищи, я пишу роман о вредителях. И никак не могу подобрать фамилию главного героя. Нужно, чтобы с самой фамилии было понятно, что он учёный-естественник, но при этом мерзостнейший пройдоха и вредитель. Как мне посоветуете его именовать?" Хтось, здається Булгаков, відірвався від свого заливного осетра й без роздуму випалив: "Темимрязев!"
А тепер переносимося в наші дні. Зеленський після вильоту до Києва й зальоту на Алеї Героїв Небесної Сотні поспіхом повернувся в Синьогору, де тупо бухає з Єрмаком (чи нюхає або чим вони там займаються) й усе більше впадає в депресію із класичною фразою:
- Шеф! Всё пропало!"
Той нарешті не стримується:
- Хватит Вовка, не сцы, всё перекроем. Я уже скомандовал. Никифоров подбирает нужных журнашлюх, а Лещь текст варганит. Запустишь тезис о готовящемся госперевороте. А дальше под эту новость всё остальное уже не будет иметь значения, всех критиков одной левой уложишь. Путчист - Ахметов. Теперь, кто против тебя - агент Ахметова, кто на митинг 1-го выйдет - рука Масквы.
- Андрюха, ты о...л? Какой переворот, какой Ахметка?
- Не дрысть, Кирюха Тимашенка уже сценарий сваял, сейчас плёнки пишут - три беглых мента с агентом ФСБ про переворот и Ахметова базарят. Кстати, там Кирилл просил придумать какую то звучную фамилию для ФСБшника, что б сразу понятно было, что он из скрепоносных. Ты же со сцены плёл всякую чушь, поразкинь мозгами.
- Русский диверсант-провокатор? Да пусть будет Лаптев. Иван Иванович Лаптев.
- Ну вот и шикардос. Только Иван Иванович как то слишком, пусть будет хотя бы Василий Васильевич. Всё Иду звонить Кирюхе, пусть завершает. Теперь всех одним махом размажем. Можеш бухать спокойно. Да, и к Ленке своей загляни, а то она уже ревнует ко мне, что бы глупостей не натворила.
Це лише моє припущення. Але кілька попередніх попадань схиляють до думки, що десь так усе й могло бути. Далі ще трошки добавлю про всю тупість таких задумок і про їх руйнівні результати.
Попередній допис про "переворот" від Ахметова трохи розбавив стьобом. Хоча я направду думаю, що ці дебіли десь так і вирішують всі свої політичні, а заодно й державні (читай: антидержавні) справи. Просто, коли все стає зовсім зле, залишається хіба сміятися. Не дарма ж усі диктатори найбільше бояться насмішок. Наш на диктатора поки мордою не вийшов, але дуже старається...
А тепер до суті. Це не про Ахметова. До нього можна ставитися по різному: хтось ненавидить, хтось поважає, я десь у цьому спектрі по середині. Але він у цій історії взагалі не суб'єкт. І навіть не зовсім об'єкт. Зеленський і його ляльководи цю галіматню запустили з його прізвищем, щоб була ніби якась конкретика, значно більший розголос, а ще, щоб дискредитувати одним махом і самого Ріната й тих, хто планували виходити на акцію через не звільненого з посади Єрмака (вони точно не належать до прихильників Ахметова, а якраз діаметрально навпаки).
Перейдем до технології. А вона ж не нова. Пригадуєте дві попередні атаки на Порошенка. Так звані "плівки Деркача" й "записи Бігуса". Там два елементи цього нового вкиду вже були відпрацьовані. В Деркача були записи імітаторів з, щонайбільше, лише елементами дрібної нарізки з реальних переговорів. Те "жму руку", яким досі козиряють найтупіші із слуг, уже заперечили навіть у Путлєра. А головне, студія звукозапису погано вивчила матчасть, тому змістила деякі події на пів року, чим повністю провалила завдання. Ще гірше сталося із "злочинними домовленостями Байдена з Порошенком". Трамп, взнавши від Джуліані про такий шикарний компромат на свого конкурента, негайно дав команду перевірити записи переговорів за згадані дати (усі такі розмови архівуються й зберігаються десятиліттями, як було й зі скандальними розмовами Зєльки з Трампом). А там нічого подібного не виявилося. Точніше, розмови Порошенка з Байденом наявні, а озвучені фрази - ні. І жодних ознак редагування. Саме цим можна пояснити помсту Трампа тим, хто його таким чином ледь не підставив - усі головні організатори отримали ще від Трампа санкції. Але головне - це те, що компанія Зеленського не гребує навіть стопроцентним записом від акторів-імітаторів чи використанням спеціальних програм моделювання голосу.
То була одна методика - цілковита фальшивка. А була й інша. Коли у вас нема компромату в словах вашого ворога, а ви вишукуєте (нарізуєте або фальсифікуєте) фрази, де про нього і ніби то про ним сказане говорять інші. Саме таку модель і розкрутив Бігус, за що дістав судовий позов і зараз крутиться, як в'юн на сковорідці. Фальшувати власні слова Порошенка вони не ризикнули - була б експертиза й миттєве викриття. Тому підібрали вихваляння Медведчука, як він "всьо порєшав з пєрвим", хоча реальний перебіг подій свідчив, що Порошенко все робив навпаки.
Щодо нинішньої ситуації навколо Ахметова. Тут так само нема самого Ріната. Не ризикнули, бо в судах би не відмитися. Але є якісь незрозумілі типи, які говорять якусь ахінею, але при цьому взагалі поза реальним контекстом згадують про Ахметова, як їм треба приїхати в Україну й з ним зв'язатися й швиденько між другим сніданком та обідом влаштувати державний переворот. Те саме - цінність цих записів рівна нулю. Головного фігуранта реально взагалі нема. Основний "учасник змови", московський феесбешник, особа анонімна й майже певно підставна (актор чи оперативник). А три його співрозмовники - персонажі теж невідомі й, можливо, вигадані. А якщо й справжні, то цілком могли попасти в контррозвідувальну розробку для ідіотів (бо мудрих на такий лівак не підчепиш). До речі, з нашими мєнтами-зрадниками ФСБ в Криму навряд чи б обговорювало аж такі супертеми телефоном, Їх би для початку запросили до відповідного кабінету. Й навіть не в Криму, а в Москві.
Доходимо до самої матчасті. В Україні тисячі рашистських агентів-офіцерів та на додачу колосальна п'ята колона. Вони тут уже адаптовані, інкорпоровані, пристосовані, обросли власною агентурою. Але й такими силами можуть, щонайбільше, зорганізувати якусь провокаційну акцію чи кампанію, от, як з акціями антиваксів імені продажного Стахіва. На державний переворот тисячі спецсотрудніков із чималим досвідом діяльності в Україні не витягують навіть близько. А три недоумки, які переховуються в Криму (якщо вони реальні особи) мають приїхати в Україну й сходу, за пару днів, "використовуючи протиріччя Зеленського й Ахметова" організувати переворот... Ви вдумалися в цю фразу? От чому я думаю, що основні тексти й заготовки тепер пише вже не дурний Подоляк, а цілковитий ідіот Лєщєнко. Тільки цьому здеградованому типажу щось подібне могло прийти в голову.
Далі ще веселіше. Ці три недоумки, які якимось нелегальним шляхом мають проникнути в Україну, повинні терміново вийти на контакт із Ахметовим (з усього зрозуміло, що поки вони з ним зв'язку не мають). Оцінили профанацію такого "плану"? Та якби серйозно про щось подібне йшлося, то з Ахметовим вели б переговори на рівні спершу когось із основних російських олігархів, а потім гарантії економічних бонусів мав би дати прем'єр Мішустін. І, при різних поглядах на Ахметова, можу твердити, що він на таке не пішов би (хоч з обережності, хоч з принципів), через що вже раніше втратив весь свій бізнес на окупованих територіях та отримав кремлівські санкції. А тепер уявіть собі процес виходу на Ахметова якихось трьох недоумків, які ще й перебувають у бігах. Ви технічно собі це як уявляєте? У нього служба безпеки, як добра частина нашого СБУ. Там і не наблизитися. Доступитися могли б хіба до 100-надцятого в табелі про ранги серед його оточення. Далі інформація, що якісь дивні маргінали з явно провокаційними цілями хочуть зустрітися із самим та в щось його втягнути, попала б у відділ безпеки при СКМ. Там навіть вищого керівництва та тим більше самого Ахметова про таку єрунду сповіщати б не стали. Скрутили б і здали в СБУ (як варіант із 90-их - в закинутий шурф).
І останнє, про що ще напишу (хоча висміювати цю дурню можна годинами). А уявимо, що раптом пробилися, зустрілися, домовилися й переконали. Хоча тут уже на першому пункті повна нереальність. Але пофантазуємо. І що далі? 1 грудня в Зеленського очікують незадоволених громадян перед Опою, які питатимуть, чому зрадник України Єрмак ще не звільнений і не арештований. Це представники Руху Опору Капітуляції та інших патріотичних сил. Вплив на них Ахметова виключно із знаком мінус. І навіть різних мезальянсів з псевдо-націоналістами, на відміну від Андрія Клюєва, він не крутив, тим більше, з ветеранськими спільнотами. Як саме 1 грудня Ахметов за підказкою трьох маргіналів з Криму мав би повалити владу Зеленського? Майдан колись, імовірно, це зробить. Наш Майдан. А Ахметов як? Він один раз в спілці з Коломойським і Фірташем у 2015 році спробував хитнути владу Порошенка. Тоді до Києва звезли кілька тисяч шахтарів з його підприємств, яких підтримували бойовики Коломойського та якась фірташівська масовка. Це виглядало доволі серйозно, але цілком безперспективно. А зараз на пару з трьома маргіналами? Ні, цю дурню точно Лєщєнко писав...
