Влада атакує бізнес-імперію Ріната Ахметова з нового напрямку — планується узаконити державне втручання в управління обленерго
Наступ по всіх напрямках
Міністерство енергетики, виконуючи серпневе рішення РНБО "Про заходи щодо нейтралізації загрози в енергетичній сфері", розробило проєкт змін до Закону "Про електричну енергію", який дасть державі можливість брати в управління приватні енергокомпанії "у разі загрози порушення учасниками ринку безпеки постачання електроенергії". Тобто тимчасова адміністрація зможе зайти на підприємство не за фактом порушення постачання, а лише при загрозі такого.
Те, що на енергетичному ринку складається непроста ситуація із забезпеченням вугіллям ТЕС, яка загрожує аварійними відключеннями споживачів від енергопостачання, ні для кого не секрет. Однак цей законопроєкт має чіткий та зрозумілий політичний підтекст.
"Цей закон для Ахметова може бути навіть гіршим, ніж рента чи реєстр олігархів. Тому що ми зможемо заходити до його обленерго, якщо він почне грати у якісь ігри. Це дуже серйозна штука буде", — поділився на умовах анонімності з "Українською правдою" один із представників партії "Слуга народу".
Тиск на енергетичний сектор став черговою спробою чинної влади натиснути на мільярдера. Нагадаємо, у середині листопада виробникам "зеленої" електроенергії було погашено борги у сумі 16,3 млрд грн, але компанія ДТЕК Ріната Ахметова, якій належало 3 млрд грн, грошей не отримала. Голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус зазначає, що ДТЕК також слід погасити свої борги на порівнянну суму перед державними компаніями. Зокрема, перед "Укренерго" з оплати тарифу на передачу електроенергії при її експорті (2,1 млрд грн) та перед "Нафтогазом України" за постачання газу на Луганську ТЕС (0,7 млрд грн).
Потім, 26 листопада, Володимир Зеленський публічно натякнув, що Рінат Ахметов може бути причетний до нібито запланованого державного перевороту в Україні. У день цієї заяви єврооблігації ДТЕК Енерго впали на 11,6%.
А вже 30 листопада Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5600 без вигідної для Ахметова (мажоритарного співвласника "Метінвесту") поправки: депутати не стали виключати з ринкової ціни залізняку вартість фрахту (близько 10%) при розрахунку ренти на її видобуток.
Тепер кермуватимемо ми
Розроблений Міненерго законопроєкт передбачає, що тимчасові адміністрації вводитимуться в енергокомпаніях шляхом передачі управління їх активами та/або корпоративними правами підприємству, яке безпосередньо управляється Міненерго, або компанії, що контролюється державою. Рішення приймає Кабмін із подання профільного відомства.
Тимчасова адміністрація запроваджується на шість місяців, але цей термін може бути продовжено. При цьому зупиняються всі повноваження органів управління компанії (загальних зборів, наглядової ради та виконавчого органу), а будь-які угоди, укладені їх керівництвом після введення тимчасової адміністрації, є незначними.
Законопроєкт каже, що тимчасовий адміністратор не має права відчужувати активи керованого ним підприємства, але може претендувати на оплату його послуг з управління та на відшкодування витрат.
Хоча законопроєкт стосується всіх приватних власників енергокомпаній, але цілком очевидно, що він заточений переважно проти найбільшого приватного власника на енергетичному ринку — компанії ДТЕК. На сьогодні до складу ДТЕК входять енергогенеруючі компанії "Східенерго", "Дніпроенерго" та "Західенерго", які за минулий рік виробили майже половину всієї електроенергії, виробленої підприємствами теплової генерації.
Також у складі холдингу сім підприємств з розподілу електроенергії — "ДТЕК Київські електромережі", "ДТЕК Дніпровські електромережі", "ДТЕК Донецькі електромережі", "ДТЕК Високовольтні мережі", "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", "ДТЕК Київські регіональні електромережі" і "Одеські електромережі". І тут частка ДТЕК на ринку найбільша — через обленерго цього року, як очікується, буде поставлено понад 40% усієї електроенергії, і ці компанії отримають майже третину всієї тарифної виручки обленерго.
Чиста політика
Експерти не сумніваються, що законопроєкт має суто політичне підґрунтя. Оскільки допомогти подолати кризу на ринку (якщо вона станеться цієї зими) та забезпечити стабільність енергопостачання він не може за визначенням.
За словами компетентного співрозмовника, який побажав зберегти анонімність, держава могла б втручатися в управління енергокомпаніями з метою запобігання кризі, якби, наприклад, ще влітку змусила їх накопичувати вугілля на зиму. А введення тимчасової адміністрації взимку вже не має жодного сенсу. "Якщо вас призначать у розпал кризи керувати генеруючою компанією, яка не має ні грошей, ні вугілля, що ви зможете зробити? Ви можете бути хоч суперпрофесіоналом, та без грошей і без палива ситуацію не зможете врятувати", — сказав експерт.
Ілюстрацією того, наскільки ефективними є управлінці, що призначаються державою, є ситуація в держкомпанії "Центренерго": станом на 19 листопада з 23 блоків працювали лише три, решта — простоювали через відсутність вугілля.
Тому прихід сторонніх менеджерів до компанії, яка перебуває у кризі, ситуацію не виправить. "А що може зробити в такій ситуації тимчасова адміністрація? Вугілля привезти? Ні. Отже, це пугалка для власників енергетичних компаній — якщо будуть неправильно поводитися, то заберуть (і розвалять) компанію. Чиста політика", — зазначив експерт з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Денис Саква.
Призначення ж тимчасових адміністрацій в обленерго, які зайняті лише розподілом електроенергії, взагалі не має сенсу. Адже диспетчеризацію здійснює державна компанія "Укренерго", яка доводить до обленерго графіки обмежень постачання, і обленерго мають їх виконувати. "Обленерго ігнорувати графіки відключень не може. Тому навіщо в обленерго тимчасові адміністрації, я взагалі не розумію", — зазначив експерт, який попросив не називати його імені.
А от якщо захотіти взяти під контроль грошові потоки компаній і направити їх на "потрібну адресу", то тут механізм введення тимчасової адміністрації дуже зручний.
Наскільки рішуче налаштована влада не просто натиснути на Ахметова погрозою перехопити контроль над його компаніями, а й справді отримати в свої руки таку зброю, стане зрозумілим за швидкістю проходження законопроєкту по інстанціях — як швидко його затвердить Кабмін і чи отримає він статус невідкладного під час реєстрації у Верховній Раді.
