Що, знову???!!! Тут позітівнєньким розігнали методичку на всіх ефірах та в дописах, не залежно від теми, розкручувати тезу, що "Порошенко под тяжєстью ізоблічающіх доказатєльств своїх злочинних діянь укотре втік з України з повними валізами грошей". Там є кілька таких ідейних, що аж шиплять від ненависті, а решта ж тупо відробляють чорну платню. Таких особливо люблю тролити розповідями про особливість колективної кримінальної відповідальності для них за злочини, скоєні в складі організованого злочинного угруповання на чолі із Зеленським. Ой, як їм неприємно це слухати. Особливо, коли мусять озвучувати якусь чергову ахінею від уже тепер двоголової пропагандистської гідри Подоляка-Лє-щєнка. Адже розуміють, що після завершення візиту Порошенко повернеться до роботи в Україні, а їм далеко не пазітівнєнька зарубочка в біографії залишиться.
А коли по суті, то сьогодні Президент Порошенко перебуває в Стамбулі-Константинополі, де зустрічається із Вселенським Патріархом його всесвятістю Варфоломієм. Приїхав у річницю надання томоса українському православ'ю, подякує патріарху, візьме участь у подячному богослужінні та проведе переговори про можливі шляхи прискорення визнання ПЦУ світовим православ'ям. Що в цей час робитиме гражданін Зеленський? Попри все сильніше відчуття страху, пробуватиме ловити останні проблиски задоволення від свого розкішного й розгульного життя. Якими методами? Це вже не з моєю фантазією уявляти. А ще, ймовірно, проведе дві наради. Ні, не про фронт та енергетичну кризу. А як ще раз спробувати посадити Порошенка і, під обставину, як протидіяти поширенню ПЦУ. Я не жартую. Якраз щороку десь приблизно під річницю томосу (який він так блюзнірськи називав "термомосом") у них активізуються зусилля проти української Церкви на користь російської. Започаткував традицію ще в 2019 році заступник голови Опи Трофімов. Він уже давно вилетів з посади, бо підкопувався під Єрмака, а традиція зберігається й боротьба проти ПЦУ на користь РПЦ не стихає.
А стосовно Порошенка, то після Стамбула він відразу летить до Варшави, де в понеділок 20 грудня передбачені зустрічі з керівництвом польського Сейму та парламентських партій, як і з представниками урядової гілки влади. Тема, знову ж, надважлива. Москва витискає із західних партнерів відверто антиукраїнські рішення. В такій брутальній формі їх, звісно, відкинули. Але Кремль піде на тихе пониження ставок і в якійсь формі постарається досягнути свого. Є велика ймовірність, що західні партнери можуть піддатися на спокусливі вмовляння. А після невдалого візиту декого Зеленського до Брюсселю ситуація для України лише погіршилася. Польща й Литва - дві країни, які не лише нас постійно й вірно підтримують, але й добре розуміють суть проблеми та пагубність можливих поступок Москві. Формування президентом Байденом певної коаліції за Україну без України - це вже нонсенс та зневага, але те, що там досі нема Польщі й Литви, тільки посилює загрозу. І Порошенко вже пару тижнів займається координацією дій на противагу цій загрозі.
Дипломатична активність Порошенка в ці тижні дуже велика. Недавно був на безпековому форумі в канадському Галіфаксі, де крім оголошених зустрічей мав якісь негласні переговори з високими військовими чинами із США, на початку грудня вернувся з Лондона. Якимось дивним чином дав гучні інтерв'ю ключовим виданням саме тих країн, з якими пізніше Байден проводив консультації про ситуацію навколо України... Після Різдвяних Свят планується важливий візит до США. Ще багато контактів із дипломатами та зарубішними відвідувачами в Києві. Всі ці візити наперед анонсовані.
Здавалося б, головний бенефіціар такої активності лідера опозиції, як не дивно, його затятий противник Зеленський. У нього суцільні провали, а хтось за нього виконує його ж конституційні обов'язки. Але чомусь усе відбувається навпаки. Канаду з Банкової пробували шантажувати, щоб Порошенкові відкликали запрошення. На візит до Стамбула й Варшави вибухають безсилою жовчю через роти лєщєнків-подоляків. Під поїздку в США знову пробують підгадати якісь виклики на допити (вже було пару нарад із силовиками), хоча бажаючих виписувати підозри й повістки все менше...
Не знаю, як у вас, а в мене є своє пояснення, дуже-дуже нехороше. І воно не лише про безнадійну тупість та заздрість цього, прости, Господи, гаранта. Коли за тебе виконують значну частину твоєї роботи, логічно було б хоч якийсь час змовчати, а потім спробувати присвоїти собі чужі заслуги (я вже мовчу про доцільність зустрічі й координації дій, як це зробили б мудрі люди). Але ошаліла злість Зеленського зраджує не лише його небажання бачити успіхи такого ненависного попередника й імовірного наступника, але й злобу на будь-які успіхи для України. Бо ж нескінченний ланцюг дипломатичних провалів, які генерує він та його влада - це вже не просто плід недосвідченості, це система, спрямована на ослаблення й ізоляцію України. І добре, що десь Порошенкові вдається цьому запобігати, а десь і західні лідери, поставивши Зеленського поза контекстом, допомагають Україні, виходячи із своїх геополітичних цілей.
А стосовно втечі з повними валізками грошей, то це цілком очікувано. Але не для Порошенка, а для Зеленського. От лише в контексті всіх його дій, схоже, що втікати йому доведеться не на свою віллу в Італії, не в сонячний Ізраїль чи навіть Оман, а вже протоптаною стежинкою до Ростова.
