Не відкрию великої таємниці, якщо скажу, що у мене як Командувача Української добровольчої армії, у випадку широкомасштабного наступу імперських збройних сил (або інших загрозливих для України дій Ерефії), дуже предметні та реалістичні завдання:
■ розгорнути енну кількість бойових батальйонів; медбат «Госпітальєри»; навчальні центри; служби забезпечення;
■ зберегти нашу командну вертикаль і загальні принципи, завдяки яким добровольчі підрозділи завжди були боєздатними (скромність прикрашає…);
■ допомогти офіцерам-патріотам з українських спецслужб у «зачистці» тилу від зрадників та колаборантів…
У цьому контексті: командний склад, зони розгортання, логістика, взаємодія частин та підрозділів – вже визначені та доведені…
Ще раз підкреслю: всі дії УДА були, є і будуть цілком підпорядковані Національним інтересам України та Командуванню Збройних Сил України.
Наголошую – я цілком довіряю, особисто, Головнокомандувачу ЗСУ генерал-лейтенанту Залужному та його команді!
Єдиний наказ, який українські добровольці не виконають, щоб там не було, – це наказ про капітуляцію.
P.S. Знаю, що багато бійців і командирів, реально оцінюючи загрози, що йдуть від можливої повномасштабної війни з імперською РФ, мають бажання евакуйовувати своїх рідних та близьких…
Єдине, що я можу сказати – моя сім’я не потребує евакуації. Таке рішення прийняли на родинній нараді… Нам немає куди відступати зі своєї землі.
Мости спалені!
Воювати за Українську Самостійну Соборну Державу будемо до останнього подиху!
