Сьогодні Татарстан відзначає День республіки. Варто трохи ближче познайомитися з однією з майбутніх нових незалежних країн на постімперському просторі.Держава на цьому місці існувала з незапам'ятних часів (принаймні ровесниця Русі) й увішла до складу Золотої Орди. Після її розпаду ханство зі столицею у Казані проіснувало трохи більше століття й було жорстоко завойовано Москвою у 1552 (кажуть, саме з цього часу до московитів приклеїлася всім відома кличка, що татарською означає «м'ясник»). Однак, попри майже півтисячоліття асиміляції, народ зберіг свою мову, культуру й історію.
У 1917 році невдалу спробу проголошення незалежності придушили більшовики. У 1922, 1936, 1952, 1977 Татарстан намагався підвищити свій статус до радянської республіки, але марно. 30 серпня 1990 була ухвалена Декларація про державний суверенітет Татарстану, і далі протягом всіх 1990-х років Татарстан намагався отримати незалежність – юридичними діями, але уникаючи прямого конфлікту. 1992 року відбувся референдум за незалежність, де 2/3 проголосували за. Багато юридичних норм і сьогодні свідчать про формально незалежний статус республіки, але після 2000 року всі фактичні ознаки були ліквідовані, й Татарстан перетворився на один із «суб'єктів федерації», а фактично став типовою колоніальною територією російської імперії. Останнім рудиментом пам'яті про ці спроби стала посада президента (в імперії президентом може бути лише Путін, тож всі республіки примусили поміняти назви своїх керівників, і Татарстан останнім дотепер зберіг цей привілей, але й йому з 1 січня наступного року це заборонено).
Русифікація, заборона рідної мови (окрема історія – спроба переходу на латиницю та боротьба за право додати до абетки відсутні букви для звуків рідної мови), безкінечне викачування грошей, штучні зміни кордонів для винесення татар за межі республіки та внесення всередину побільше російськомовних – всі ці речі знайомі українцям.
Однак врешті Татарстан буде вільним разом з іншими народами імперії, коли вона припинить своє існування.
За нашу і вашу свободу!
