Кожна революція має свій лозунг, який відображає навіщо, з ким і куди вона йде. Так було з французькою 18 століття з лозунгом «свобода, рівність. Братерство». Російська 1917 року розпочиналася з «геть царя», а закінчилася під «землю – селянам, заводи – робітникам, мир – народам». Правда, що потім вийшло в результаті комуністичної диктатури, то вже ми знаємо на власній історії, нічого з декларованого на практиці не було, скоріше навпаки.
Але сьогодні, спостерігаючи за російськими процесами, потрошки формуються такі ж три лозунги новітньої Росії, які цілком можливо стануть в недалекому майбутньому лозунгами російських перетворень.
Перший вже чітко визначився, і навіть широко озвучений – «нас нає....ли». І що цікаво, як і в 1917 році, це лозунг прозвучав з солдатської маси, яка, не бажаючи йти на фронт, з Петербурга зробила лютневу революцію, а зараз без обіцяних грошей не хоче йти воювати в Україну. Типова вимога найманців – спочатку гроші, а потім воюємо. Це до мотивації і патріотизму мобілізованих. Не лозунг «ні війні, не лозунг миру», а пряме розчарування на рівні примітивного світосприймання тієї системної та успішної дебілізації населення, чим наполегливо займалася російська влада останні десятиліття.
Тим більше, що у відносинах тирана з народом забезпечення населення хлібом та видовищами є запорукою стабільності тиранії. І тут пішли тріщини. Хліб дають з перебоями, а мобілізованих прямо надурили. З видовищами почалися незрозумілі для «глубінного народу» коливання: досвідчені пропагандони вже зрозуміли, куди йде справа, і почали без твердої впевненості в правоті влади відхилятися від старого курсу, що все йде правильно, що влада мудра, що перемога скоро, а всі бездуховні згинуть. І ця ситуація породжує наступний традиційний російський лозунг – «царь не настоящий». І це цілком вкладається в спримітизовану голову російського обивателя, що не може цар, який найрозумніший, найдалекоглядніший, який робить такі «многоходовки» , що всі в світі просто в захваті, що варто бровою повести, як глава держав на колінах стоять, ну не може помилятися, не може програти. Значить, царя підмінили. А хто підмінив? Кляті олігархи. Колективний Чубайс. І тут на черзі третій лозунг, примітивно простий і надихаючий – «грабь награбленноє» . Отут і відчують результат десятилітньої пропаганди , виховання тієї жорстокості, аморальності, ненависті всіх до всіх: провінції до столиці, росіян до інородців, бідних до успішних. А враховуючи, що в Росії 70% національного багатства належить 1% населення, охочих грабувати будуть мільйони.
Тому, з моєї точки зору, не буде в Росії масових протестів чи Майданів, немає там такого рівня лідерів, та й населення дебілізоване й примітизоване. Буде традиційний «русский бунт, бессмисленный , кровавый і беспощадный», як писав класик російської літератури.
І перші публічні виступи під мобілізованих – цьому свідчення, як і введення режиму посиленої охорони на Далекому сході. Скоріше всього, почнеться не в столиці, як в 1917-му, а на окраїнах, де влада слабша, зовнішній вплив сильніший, анархічні настрої сильніші.
А поки, вітаю вас росіяни, що ви нарешті почали розуміти – вас «нає....ли»!
