Незважаючи на гучні протести та критику з боку громадськості, місцева влада продовжує проводити тендери на речі, які не відповідають реальним потребам у розпал війни. Тримайте нову порцію скандальних закупівель.
В Одесі курортний сезон так і не розпочався, проте гроші на інфраструктурні проекти досі виділяються. Зокрема, на капітальний ремонт дороги вартістю 42,5 мільйони гривень на вулиці Професора Каришковського.
До речі, мерія Одеси досі не скасувала тендер на понад 106 млн грн на реконструкцію приміщення суду, незважаючи на те, що ця ж будівля ремонтувалася якихось 4 роки тому. А пов’язана із мером Одеси Геннадієм Трухановим компанія “Ростдорстрой” отримала підрядів на 585 мільйонів.
Корупційні маразми тривають і на Харківщині, де під час реконструкції підірваного мосту в Ізюмі забудовники провернули схему із закупівлею бетону. Як результат – додатковий профіт підприємства “Техно-Буд-Центр” (компанія відома ще з часів “Великого будівництва”) у розмірі 32 мільйони із загальною вартістю контракту на 656 млн гривень.
У Куп’янську, який знаходиться в зоні бойових дій, місцева влада оголосила про ремонт кількох вулиць на загальну суму понад півмільярда гривень. При цьому самі вулиці знаходяться лише у 7-10 кілометрах від лінії фронту. Дивовижний ідіотизм та жага до легких грошей.
Та сама історія в еквакуйованому селищі Ківшарівка Куп’янського району, де наразі не повинно бути жодного цивільного. Виявляється, що на вулиці без жителів необхідно виконати ремонт вартістю 237 мільйони.
Далі у нашому списку Дніпропетровська область та ремонт трьох ділянок сільської дороги, на яку планується витратити понад 1,5 млрд грн. Переможець – лідер “дорожнього картелю“, компанія “Автомагістраль-Південь”.
Крім того, у скандальних закупівлях стали з’являтись і ноу-нейми на кшталт ТОВ “УБФ Інвестбуд”, яка три роки тому виконала лише один-єдиний підряд. Зараз їй вже довіряють проекти вартістю 582 мільйони гривень.
Найсумніше те, що ремонт дороги у прифронтових зонах неможливо хоч якось перевірити. Отже, навіть не треба грати в імітацію бурхливої діяльності, а відразу все присвоїти. Жодна критика не здатна зупинити нестримний корупційний локомотив. Виникає лише одне питання: чи не бояться ці персонажі адекватної реакції зі сторони народу після війни?
