Ось чого немає в важкі час - так це дефіциту «вельможних рятівників».
Ну, як рятівників. Коли країна затиснута в капкан екстремальної ситуації, завжди знайдеться той, хто влаштується ззаду, і отримає задоволення.
І з цього моменту буде вважати себе володарем і господарем.
Я з дитинства за Арсен Борисовича, як будь яка розумна людина - чого вже там.
І ставлюся до нього з щирою теплотою.
Тому, коли я чую, як Арсен Борисович виступає то як президент, то як міністр охорони здоров'я, то як все РНБО разом, або взагалі про Надзвичайний Стан - я розумію, що костюм Бетмена він вже переріс.
І в тиші свого могутнього кабінету він все частіше приміряє симпатичне пенсне. А потім дивиться одночасно в дзеркало, і на портрет Лаврентія Павловича. І задоволено посміхається.
Він думає, що у нього вийде.
Колись, Берія теж почав приміряти на себе тогу рятівника країни. Під фінал генералісимуса Сталіна, Лаврентій Павлович в кінець розперезався, і почав готуватися до царства.
Що не дуже сподобалося його шефу, і він, кажуть, приготував для Берії гучну справу про зраду, і затишний дерев'яний піджак в фіналі.
Але Лаврентій Павлович встиг першим (Арсен Борисович теж любить встигати першим)
І, кажуть, це з його допомогою Сталін ліг в труну раніше, ніж міг.
Його, до речі, теж називали «всесильним міністром». Він і був всесильним, але це не змінювало його суті. Він змінив на своїй посаді двох попередніх кривавих нікчем. І був таким же нікчемою, як і вони.
Однак, на тлі сірого радянського гадюшника він яскраво виділявся, і крутив більшість своїх колег на причинному місці (що теж щось нагадує).
Тому, і корону в спадок вважав апріорі своєю.
А потім він навіть зробив деякі речі, які (як він думав) які гідні рятівника і диктатора одразу.
Це було нескладно. Просто треба було проявити трохи милості до жертв власних злочинів.
Паралельно закривши всі справи по собі.
Слова Піар тоді не знали. Але працювало все дуже схоже.
І історія, (ну, або нарід) дали йому 100 днів. За які він не зробив нічого епохального, але закінчив як справжній диктатор - раптовим розстрілом.
Тому я дуже переживаю. Перетворення Арсен Борисовича в Лаврентія Павловича звичайно може стати фатальною для країни. Але, швидше за все, вона буде фатальною для Нового Лаврентія Павловича.
Не та країна. Не те держава. Не той народ. Не ті часи.
Одні не оцінять. Інші - не зрозуміють.
Сто днів не буде, боюся. І генералів в «розстрільну групу» теж збирати не будуть.
Все буде простіше і швидше.
Просто, зараз в загальному цирку навіть фарс здається трагедією.
Але коли в цирку трапляється справжня трагедія - під вогонь на поразку можна потрапити навіть тут.
Займайтесь своєю справою. Бо, коли скоро проявиться масова реакція на помилки, безпорадність і ідіотизм діючої влади - від улюбленого вами "простого наріду" - МВС нам усім знадобиться.
З вами - або без вас.
