Прослухав спекулятивну програму Бігуса. Доволі противно, але треба. Кількість висновків аж зашкалює. Перші гарячі оцінки вже тут опублікував пару годин тому, але обіцяв, що пройдуся цією темою докладніше. Тут трошки буде буквочок, але починається нова кампанія проти Порошенка, завдання її розкручувати розписали всім слугам Зеленського та їхнім підбріхувачам. Вони сьогодні навіть Степанова звільняли з відпрацьовуванням чергової помийниці Бігуса. З одного боку – це добре, бо якби в Порошенка були невеликі шанси на перемогу, таких ресурсів на боротьбу з ним не викидали б ні в нас, ні на Росії. А з іншого – треба все це спростовувати й пояснювати, бо та їхня стратегія – роками лити бруд, щоб заповнити ним голови легковірних, на жаль, дає результати. Короткий виклад знайдете на моїй сторінці раніше, а тут ґрунтовніше. Отже:
1. Щодо довіри до самих матеріалів, висновків, коректності нарізки уривків (це найголовніше) та їх інтерпретації. Бігус уже погорів на так званій справі Свинарчуків. І втратив на ній свою репутацію журналіста-розслідувача. Все, що там було реального й правдивого, як виявилося, вже було розслідувано при тій ненависній владі Порошенка. Все інше виявилося маніпуляціями та спекуляціями. І за це Бігус уже отримав рішення суду та мусив визнати факт маніпуляцій і брехні. Так само публічно на телеканалі Садового 24 зачитувала рішення суду про спростування інша їхня журналістка в справі про Семочка. Журналіст і дуже вмілий розслідувач Андрій Дзиндзя ще під час першої великої атаки на Порошенка опублікував факти про високопоставлених членів родини Бігуса в Росії, їх стосунок до спецслужб і Єдінай Рассіі, а також спростування відмазок, ніби Бігус з ними не спілкується Усі дії Бігуса в попередніх атаках були спрямовані не лише проти Порошенка персонально, але й мали вдарити по нашій армії та оборонці. Про це треба не забувати, бо без урахування цього факту деякі нюанси пояснити неможливо.
2. У цьому випадку Бігус регулярно повторює фразу, що всі ці записи були відомі СБУ з 2014 року, але на них чомусь не реагували. А зараз йому вдалося якось і звідкись (без пояснення джерел) «вигризти» ці файли. Можу стверджувати, що цих записів (принаймні більшості з них) у розпорядженні СБУ не було аж до останнього часу, коли вони могли надійти туди за посередництвом того ж Бігуса або від Дмітрія Козака до Єрмака й далі по інстанціях. Хоч би й тому, що вони б уже раніше випливли. Наприклад, коли Порошенко відправив у відставку Наливайченка та членів його команди, було дуже багато скандалів і голослівних звинувачень. Я трошки знаю про деякі обставини війни телеперехоплень, бачив ті плахти з контактами й пошуками підтверджень злочинів. Якби, як про це каже Бігус, у 2014 році (а з того часу більшість розмов) були такі факти, то ми б уже їх не один рік смакували. Та й бакановське керівництво СБУ за укриття фактів явної держзради могло б відкрити провадження проти попередників, а в нинішньому звинуваченні були б справжні, а не порохняві обвинувачення.
А все ж, звідки ці записи? Так Бігус і сам про це проговорився, просто треба вслухатися в деталі. Сказав, що всі ці розмови відбувалися в Медведчука на російських спеціальних номерах. А я розшифрую. Медведчук мав два типи зв'язку: офіційний на базі українських операторів та неофіційний на російських. Якщо шифрований український зв'язок, зрештою, завжди вдається розкрити, то шифрований російський для нас недоступний. І в 2014-му, й сьогодні. Докази по Боїнгу та протоколювання багатьох інших злочинів у 2014-му ми отримали завдяки тому, що на Донбасі в той час ще діяв український мобільний зв'язок і в бойовиків були наші номери. За них чіплялися й ішли далі по ланцюжках. Переходили на російських абонентів, аж до розмов рівня абонент відкритої лінії - абонент закритої (обидва вже з російськими номерами). Але доступу до розмов, де обидва на російському захищеному зв'язку ми не мали й не могли мати. І тепер виникає питання: якщо Медведчук вів саме ці розмови російським захищеним кодованим зв'язком, то від кого ці матеріали в Бігуса? І для чого йому їх передали?
3. Мета зливу Бігусу матеріалів, які могли бути лише в спецслужб РФ викликає багато запитань, однозначної відповіді на які в мене нема. Можу лише зіслатися на свою, аргументовану багатьма деталями версію, що Медведчука в РФ уже відверто злили й переорієнтувалися на колишніх партнерів по Оппоблоку: Бойка, Льовочкіна, Ахметова, Новінського. Ще з осені я знав і пробував багатьох переконати, що Медведчук – це, звісно, зло, яке має бути покаране, але вже зло беззубе, а Москва буде залазити через інші канали - тих, хто нетоксичний і в чиї обійми Зеленський неприховано прагне попасти. Медведчук останні місяці через свою токсичність почав заважати стратегічним планам російської політики в Україні. Ще раз повторюся: він став абсолютно токсичний і для патріотичних сил, і для всіх цих "какая разніца", й для каманди Зеленського, й навіть для вчорашніх партнерів. А ще я відслідковував уже понад рік явне обурення ним більшості російських економічних та силових еліт. Кілька разів уже були зливи негативної інформації або й демонстративне відторгнення його посягань на близькість з Путіним. Останнім часом той остаточно перестав спілкуватися з кумом. І саме кумівство не характерне для нинішньої гебешно-олігархічної верхівки, там інші цінності. Медведчука вже раніше злили, а зараз надали записи й санкціонували можливість добряче по ньому потоптатися. Незабаром Медведчуку поміняють запобіжний захід на легший і він має покинути країну, а не гратися у власні ігри. А головне – не створювати перешкод для єднання всіх зорієнтованих на РФ сил та партії влади.
Але цей викид має два основні завдання і кілька дрібніших. Крім сигналів самому Медведчуку, Бігус має виконати команду «Фас!» від хазяїна на адресу Порошенка. Якби Медведчук не втратив підтримку, його в такий жорсткий спосіб не використовували б для атак на реального ворога Путіна. Але тепер уже можна: два в одному. Анонсують, що наступна серія буде присвячена збагаченню Медведчука. Там також будуть цитати, які підтверджуватимуть злочинність дій самого фігуранта, а далі йтимуть розлогі інтерпретації Бігуса з випадами проти Порошенка, хоча з тексту записів вони ніяк не випливатимуть. Про те, що статки Медведчука скоротилися при Порошенкові в 6 разів, а при Зеленському зросли в 20, у Бігуса змовчать – треба ж виконувати завдання.
4.З того, що поки виставив Бігус, нема жодної розмови, нема навіть уривків розмов. Є лише коротенькі фрази: питання –відповідь. І навіть це без доказів відсутності монтажу й нарізки. Що також свідчить, що матеріал опрацьовували не в СБУ. Наші специ вже мають свій фірмовий стиль підготовки таких епізодів із підтвердженням злочинів рашистів на нашій землі. Ви ж самі все це вже слухали в усіх деталях та переглядали на своїх екранах розшифровку тексту. СБУ готувала матеріали з телефонних перехоплень не для якоїсь локшинорізки, а для ймовірних міжнародних звинувачень. Тому епізоди ніколи не були надто лаконічним, щоб у подальших користувачів не виникало підозри в маніпуляціях та вириванні уривків із контексту. Саме контекст мав бути почутий. Те, що подає Бігус тільки виграло б у ширшому контексті, бо в тих фразах явно проглядається незавершеність тих же зрадницьких висловлювань. Але до й після того могли йти фрази, які б прямо дискредитували путінську владу (там же нам надають звинувачувальний фактаж про Медведчука та лідерів бойовиків, але не про рашистське керівництво. І умисно нарізували коротесенькі уривки, з яких мало скластися враження, що він Порошенка переконав. Хоча в тексті є переважно те, що він з ним говорив. Інші речення могли б спростувати вирізану тезу. Але поза домислами ще раз підкреслю, така неадекватна для цілей української пропаганди нарізка не відповідає ні стилю, ні завданням СБУ в цій телефонній війні.
5. А ви звернули увагу, що вам презентують розмови Медведчука з його помічником на Донбасі, із бандитами з ОРДЛО, з рашистськими чиновниками. І у всіх цих розмовах Медведчук щось згадує про Порошенка, а розмов із самим Порошенком чомусь нема? Не записували? Та ви що? Не смішіть. Особливо, якщо припустити за натяками Бігуса, що записи все ж робили наші спецслужби. Ні, насправді, таки російські, а вони ж відстежували розмови саме Медведчука, а не своїх посадовців, тому інформацію з його телефону знімали постійно, а переговори його з Порошенком для росіян були особливо цікаві. То що виходить – Медведчук не мав тих постійних переговорів з президентом «і вдень, і вночі, й у вихідні та свята», як розпинається Бігус, а лише деколи бував у нього на прийомі й там щось обговорював щодо ситуації на Донбасі чи отримував доручення передати відповідні повідомлення в ставку ворога? Цілком можливо, що й так, а Медведчук просто перед господарями роздував щоки та імітував свою значимість і впливовість. Або розмови все ж були, але зміст їх аж надто невигідний для авторів цієї уже не знати якої за ліком дискотеки? Бо реальний стан справ у той час підтверджує, що сказане Медведчуком у записах Бігуса, суперечить тодішнім подіям і тенденціям.
6. Звідси детальніше. Наприклад у одній стрічці свого лайномета Бігус патетично заявляє та ще й пару разів на цьому акцентує, що Медведчук доповів куратору, ніби йому вдалося переконати Порошенка припинити наступ на Ізварино. Далі вже словесний потік Бігуса: «от який вплив на президента мав цей ворог, як він ним керував, наказав і той зупинив наступ». От тільки вийшло, як завжди на Росії – там дуже не люблять детально вивчати матчасть. Так один пропагандон-Гордон лив бруд на Порошенка за московською командою, ніби той здав Путіну Маріуполь і лише добробати врятували місто. А виявилося, що все було з точністю до навпаки. І зараз Гордону доведеться йти в суд, а потім публічно просити пробачення й спростовувати брехню. Так і тут – невдобно якось получилося, бо колона не зупинялася, й не мала зупинятися, і команди такої не отримувала. А підтвердив це фактами учасник тих подій Юрій Бірюков.
Що ще цікаво, якщо б через Медведчука отак передавали всі вимоги до Порошенка з боку рашистів, то не могли вони з Медведчуком не обговорювати особливо жорстких дій нашої армії, санкцію на які дав особисто Порошенко. Найперше, це знаменитий Рейд, а ще ряд пострілів наших ракет, зокрема знамените попадіння нашої «Точки-У», якою в одну секунду спалили цілий підрозділ псковських десантників. Після цього влучного попадіння зупинився рашистський наступ на Донбасі. То ви вірите, що з Медведчуком обговорювали рух одної колони на Ізварино, але не спілкувалися про такі значно неприємніші та болючіші події? Особливо ту, яка реальний наступ зупинила! А вони ж розганялися йти аж до Криму. Найімовірніше, якщо записи дійсно справжні, а не фейкові, то серед них гарантовано мала бути істерика з цього приводу. Але як про це говорити. Тут же Порошенко надавав Путіну по морді. Рейд став відомий серед армійців багатьох країн, про нього навіть фільм зняли. А розповідати про спалених десантників та підтверджувати їх присутність і смерть в Україні на Росії не можна. У всіх похоронках записано, що загинули випадково під час навчань десь у глибині РФії. От уявіть, що ці записи, а вони мусили в ті дні бути, попали до Бігуса. Там був би шикарний матеріал для фільму про тварюку Медведчука. Ви ж уявляєте, на яких тонах та з якими висловлюваннями обговорювали цю тему. І якби йому матеріал зливали наші спецслужби, то він би їх гарантовано отримав. А якщо рашистські? То звісно ж, що ні. Таких епізодів виникає там ще чимало.
7. Ну, і щоб не розтягувати, на підсумок. Чи могли виникати в ті жахливі дні якісь контакти в Порошенка з Медведчуком, чи міг останній бути безпосереднім контактером зі ставкою ворога? Більше ніж можливо. Переконаний, що саме так і було. Війна реально розгорялася, але вона зберігала характер гібридної. При таких війнах противники хочуть отримати політичний результат, а для цього контакт просто необхідний. Деколи були й прямі телефонні розмови, але напруженість відносин між Порошенком та Путіним (окремий привіт студії монтажу імені А.Деркача та його тупому: «Обнімаю, жму руку») не додавала перспективності таким переговорам. Ми, на відміну від немудрих слуг, прислухаємося не до деркачівських фальшивок, які вже навіть у Кремлі спростували, бо вони гонору їхньому царю не додають, а до детальних описів тих переговорів у Оланда. Тому при таких обставинах були посередники. І при СБУ таких мали, хоча знали, що більшість з них - люди проблемні. І Порошенко використовував різні канали. Коли нарешті запрацював більш-менш регулярно Нормандський формат, а ситуація на фронті трохи стабілізувалася, потреба в послугах Медведчука поступово знизилася й його остаточно закріпили в гуманітарній підгрупі щодо повернення полонених. А на початках без нього отримувати швидкий контакт було б складно.
І зовсім «вишенька на тортик» - кандидатуру Медведчука на роль неофіційного парламентаря запропонував не Порошенко. І навіть не напряму йому його підсунув Путін. А запропонував Ангелі Меркель порекомендувати Порошенкові Медведчука на роль оперативного переговорника. Це відомий факт. Чи був тоді сенс відмовлятися? Вже хтось забув, наскільки тривожною тоді була атмосфера. Зараз слуги, прислужники та всілякі підгавкувачі пробують представити справу так, ніби це Медведчук маніпулював Порошенком. Ви це серйозно, панове? А згадати, як тоді все відбувалося. Як Порох використав оте ущербне перемир’я після інавгурації для перекидки й підготовки армії. Хтось мав доповідати Путіну, що «клієнт почті созрєл, всьо схвачєно…» А потім після перегрупування наші війська вдарили по всьому фронті й звільнили три чверті окупованих територій. Вийшли б і на кордон, якби Раша не ввела свої регулярні війська. Чомусь у Бігуса не наводять записів із цих днів. Ми знаєємо про справжню реакцію медведчуківців лише завдяки виступам на телебаченні вірного союзника Медведчука Шуфрича. Там проривалися такі істеричні нотки! То, скажіть мені, хто кого використав, хто ким маніпулював? І які плани в ті дні й тижні вибудовували ті персонажі, які сьогодні так обурюються, що з Медведчуком тоді співпрацювали. Ні, ми ж знаємо, Зеленський у Москві в ті дні чимось на роялях грав, заробляв гроші у рашистській кіноіндустрії та напевно «готувався Крим повертати й Донбас відвойовувати».
Тому використовувати цю вражину було й можна, і треба для відповідного результату. А результат ми отримали. І посипати собі голову попелом потреби нема. Бо ми чуємо лише дуже дрібно нарізані фрази Медведчука і його московських кураторів. Але зовсім не чуємо відповідей Порошенка. А коли ворог боїться його цитувати, значить там є виключно те, чим можна гордитися, але аж ніяк не соромитися.
