Партія «Голос» вочевидь увійшла У фазу боротьби морального з раціональним – типову для всіх проектів «Проти всього поганого за все добре». Не встигли вщухнути баталії із заявами нардепів від «Голосу» про переговори керівників їхньої партії з керівництвом «Слуги народу» про можливу коаліцію, як виліз новий скандал. Керівництво партії «Голос» вирішило підтримати ідею передати Меморіальному центру «Бабин Яр» земельну ділянку бід створення меморіалу.
Скандал навколо Меморіального центру «Бабин Яр» почався ледь не від самого початку його роботи. Сам факт того, що одна з найбільш жахливих трагедій Другої Світової війни потребує увіковічення - дискусій не викликає. Дискусія в тому, хто його реалізує.
Серед наглядової ради Меморіального центру «Бабин Яр» зазначені два відомих російських бізнесмени – Герман Хан та Михаіл Фрідман. Обидва – співвласники російської «Альфа-груп» і фігуранти «Списку Путіна», тобто переліку впливових росіян наближених до Путіна і таких що складають основу його режиму. «Список Путіна» був оприлюднений Адміністрацією президента США і може в будь-який момент стати одною з підстав для впровадження санкцій. Очевидно, для нашої країни немало важить сам факт – Герман Хан і Міхаіл Фрадман в США названі поплічниками Путіна. До речі, уродженець Львова Міхаіл Фрадман відомий своїми теплими стосунками з мером міста Андрієм Садовим.
Якась плутанина відбувається і з фінансуванням проекту – за даними сайту центру 49% його припадає на «ізраїльські та російські джерела». Без конкретики. А в нас і «українські джерела» можуть походити прямісінько з Кремля. Все це викликало бурю з боку низки діячів, таких як Мирослав Маринович, Іван Дзюба, Мустафа Джамільов, Віталій Портніков, В’ячеслав Брюховецький, тощо – у своєму зверненні такий проект «Меморіального центру» вони оцінили як продовження гібридної війни проти України. Недвозмістовно висловився один з ініціаторів цього звернення, співпрезидент Асоціації єврейських громадських організацій і громад (Ваад) України Йосип Зісельс: «Йдеться про суверенітет держави у важливій галузі. Українці повинні самі все перечитати і переслухати, передискутувати і пережити, і вийти зі своєю концепцією, а не тією, яку нам привезуть з-за кордону». Ані відняти – ані додати.
Претензія висловлена була більш ніж зрозуміло – за Меморіал, але без поплічників Путіна.
І от тут керівництво партії «Голос» раптом вирішило погодитися з відведенням землі Меморіальному центру «Бабин Яр». Та так вирішило, що збурилися навіть окремі депутати того самого «Голосу» - як у ВР, так у Києві та у Львові. Можу тільки поспівчувати цим особам – завжди неприємно усвідомити, що під дивовижними гаслами розбудови нової країни без корупції і договірняків, ти опинився втягнутим в банальну гру за чужі інтереси.
Поспівчувати можу – жаліти не буду. Не маю підстав жаліти дорослих людей, які щиро повірили, що в державі де все контролюють олігархи (за їхніми ж твердженнями) якась політична сила з повного нуля може злетіти майже вертикально вгору без грошей тих самих олігархів. «Дорослішають або вчасно, або болісно», - як казали на вулицях Запоріжжя в часи моєї юності. Це й відбувається.
Лише одна інформація. Один з членів ненаглядової ради Меморіального центру «Бабин Яр» - Віктор Пінчук. Той самий. Думаю ця новина вичерпно пояснить оцю позицію керівництва партії «Голос». А разом з нею – і ще чимало ду-у-у-уже цікавих подій що виникають навколо партії імені В’ячеслава Вакарчука.
