Звільнення Владислава Суркова, який планував «заморозити» конфлікт на Донбасі, означає, що Кремль намагатиметься повернути окуповані території Україні. Перестановки в Кремлі приведуть до того, що грабувати Донбас та дестабілізувати ситуацію в країні буде ФСБ та її агентура.Відставка помічника Володимира Путіна Владислава Суркова, який раніше курирував "днр" та "лнр" та вважався ідеологом «Новоросії» ніяк не впливатиме на хід переговорів. Те, що відбулося, вплине лише на хід, форми та методи російської агресії проти України. Сурков був ідеологом замороженого конфлікту, а зараз Кремль формує події, щоб на власних умовах впихати метастази ОРДЛО назад в Україну.
Дмитро Козак, який зараз вважається головною контактною особою Кремля в "лднр", - це лише один з пішаків, виставлених Володимиром Путіним на шахову дошку. Питання примусу агресора до миру, як і раніше лежить в площині санкцій та політичного тиску на нього, а не залежить від призначеного Путіним куратора. Також, навряд чи варто очікувати припинення вогню по лінії зіткнення українських і окупаційних військ. Будуть додатково активізуватися різні заходи для зарубіжної аудиторії по дискредитації України та спроби перетворити російську агресію у внутрішньоукраїнський конфлікт. Яскравий приклад - пропагандистський перформанс партії кума Путіна у Франції в рамках кремлівського проекту парламентського нормандського формату. Продовжиться дезорієнтація населення України за допомогою промосковського медійного пулу в Україні. Будуть також елементи сировинного шантажу. Куратори українського напрямку змінюються, а російська агресія триває.
Відзначимо, що битва за Донецьк і Луганськ між ФСБ та ГРУ російського Генштабу розгорнулася фактично відразу ж після початку російської агресії в Україні. Гроші цілком пристойні, а фінансові потоки з окупованих територій контролюються слабо. Загалом, це був ласий шматок, за який зчепилися в Москві. Саме тому війну Суркова з дуетом Козак-Бабич не можна розглядати як щось особисте, тут мова йде про битву так званих веж Кремля за сфери впливу, в тому числі за Україну.
Тут треба враховувати, що близько десяти років тому з'явився негласний договір: ГРУ має зону впливу в СНД, а ФСБ - у далекому зарубіжжі, що і призвело до виникнення зв'язки головного ідеолога і за сумісництвом «наглядача за Україною», Владислава Суркова з російською військовою розвідкою. Деякий час договір практично не порушувався, але потім почалися проблеми: Україна не здалася і, замість встановлення повного контролю над нею, РФ була змушена зупинитися в донецькому степу, сформувавши ніким не визнані квазіутворення - "днр" та "лнр".
На відміну від анексованого Криму, з точки зору росіян, Донбас можна грабувати, адже він нічийний. Саме тут, з надією поживитися, «на арені» з'явилася не тільки ФСБ, а й представники інших веж Кремля. Це перевело Суркова зі статусу: «повновладний господар» в положення «один з багатьох», нехай навіть і досить впливових.
На фінішну пряму дана боротьба вийшла влітку 2019 року, коли Путін почав усвідомлювати (і то далеко не в повному обсязі) ступінь провалу Кремля на президентських і парламентських виборах в Україні та в принципі й на всьому «українському напрямку». Результати виборів «заморожували» вкрай невигідну для нього ситуацію щонайменше на п'ять років, адже його «протеже» жаданої влади так і не отримали.
Судячи з усього, саме тоді Путін і вирішив впроваджувати план «Б», оскільки від нашої країни йому одні витрати, починаючи від санкцій та закінчуючи необхідністю фінансування ОРДЛО. В результаті під Сурковим «захиталося крісло», що і призвело до його відставки. Цьому сприяли ФСБшна зв'язка Бєсєда-Козак-Бабич, які спочатку «віджали» у Суркова частину «повноважень по Україні», а згодом завдали кілька ударів по Абхазії, яку Сурков довгий час одноосібно контролював.
У Кремлі чудово розуміють неможливість «вирішення українського питання» військовими методами. Виходячи з цього, продовжиться розвиток планів по дестабілізації нашої країни, але вже під повним контролем ФСБ. Як саме - можна подивитися, набравши в інтернеті: «план» Шатун «, достовірність якого виносимо за дужки. Схеми саме такого типу використовувалися і використовуються в Україні, Грузії, Молдові, Чорногорії, Каталонії, Шотландії, Франції, Чилі ... А ось його реалізацію необхідно розглядати як певну підготовку до прийдешніх десь через півроку подій, адже прямо зараз питання України або Білорусі у Путина не в голові. Цар Русі не всесильний. Доведено «Північним потоком - 2».
