Впродовж двох останніх місяців різноманітні російські і міжнародні воєнні аналітики й експерти (А. Ґольц, П. Фельгенгауер, І. Яковина та ін.) озвучують причини, чинники і варіанти можливих дій російської армії щодо відкритої агресії проти України.
Більшість розкритих ними аспектів агресії з боку Росії були відпрацьовані у Генеральному штабі ЗС України ще у 2017–2018 роках й знайшли своє відображення в документах стратегічного планування. Можливі варіанти відбиття російської агресії у ті часи відпрацьовувалися нашими військами (силами) на навчаннях майже в такому ж ключі і відповідно до існуючих загроз.
Досвід мені підказує те, що кожен із варіантів відкритої агресії росіян може як справдитися, так і водночас жодний не буде повністю реалізований насправді.
На мою думку, особливістю теперішньої можливої відкритої російської агресії проти України може бути початок бойових дій без створення угруповань і розгортання відповідних додаткових елементів систем військового управління та ураження. Саме це відпрацьовував ГШ ЗС Росії в ході навчань «Центр» і «Восток», зокрема.
Може бути безліч «цікавих» варіантів застосування російських військ і сил, відмінних від класичного розуміння воєнного мистецтва. У лютому 2021 року я попередив декого з військових посадових осіб вищого керівництва ЗС України, що присутні ознаки початку росіянами інформаційно-психологічної операції проти України. За досвідом вона триває 1,5-2 місяці як підготовча фаза. Ось зараз вже йде перехід в активну фазу – розпочалися реальні рухи росіян з брязканням зброї навколо кордонів України і в Криму, а також наростає агресивна риторика в ЗМІ. Нині триває пропагандистська накачка російського населення і здійснюється моральна підготовка суспільства до війни.
Як всім відомо 9-го травня в Росії буде парад як «вершина мілітаристського угару». І ... можливо буде ще одна фаза операції, поєднана із загостренням на лінії зіткнення на Донбасі чи якісь провокації на межі з Кримом. Чи перейдуть вони до реальних дій? Можливо...
Треба також мати на увазі, що 30 років незалежності України – це дата не тільки для України, а й для Путіна. Чи вигідне святкування такої дати українцями Росії та її керівництву? Відповідь однозначна – ні! Чи патологічно прив’язаний до якихось символічних дат Путін – так!
І ось на літо цього року кількість варіантів російської агресії може зрости неймовірно. Питання навіть не в росіянах, а в тому як ми реагуємо і протидіємо? Можна зробити якісь неадекватні обстановці і ситуації дії і прийняти рішення та тим самим полегшити росіянам знайти свій «casus belli» у війні проти України. А з іншого боку можна провести безліч комплексних заходів прихованого характеру введення ворогів в оману і протидії агресії у політичній, інформаційній, дипломатичній, військовій, економічній сферах тощо.
Звісно, що це довго, нудно і потребує масу стратегічних, аналітичних, інтелектуальних рішень в непередбачуваній динаміці обстановки, матеріальних, фінансових і матеріальних ресурсів держави та залучення надлюдських зусиль.
Наприклад, я невпевнений зараз кому це потрібно в державі, окрім Збройних Сил України. Партнери із США і НАТО дали чіткий сигнал: хлопці, це все серйозно, робіть щось.
