Оприлюднивши нібито увесь масив записів нібито прослушки Медведчука, Бігус перекреслив усі свої гучні «викриття» і «розслідування», на яких базується спеціальна інформаційна операція з дискредитації п’ятого Президента України.
Наразі важко говорити про автентичність записів. Невідомо, де і як могли вони бути зроблені і яким чином вони опинилися у журналіста. Фахівці також мають сказати, чи монтувалися ці записи. Адже саме заради кількох спеціально вмонтованих фраз усе дійство і могло затіватися.
Дивує і час появи записів – саме у момент, коли Зеленський піариться на «переслідуванні» Медведчука. Принаймні саме тоді, коли Медведчуку оголошують підозру, а СБУ проводить у нього вдома і в офісах обшуки. Це такий же «випадковий збіг», як поява «розслідування» Бігуса щодо нібито зловживань в Укроборонпромі (які спростовуються в судах) саме напередодні президентських виборів.
Голосів П.Порошенка та В.Путіна на оприлюднених записах нема. Про їхні дії/реакції відомо лише зі слів Медведчука у розмовах з різними співрозмовниками. І практично неможливо визначити, що саме з того правда, що змонтовано, а що, можливо, й справді було сказано Медведчуком – лише для того, аби «набити собі ціну», переконати свого візаві у своїй потрібності чи впливовості.
От, наприклад. На плівках голос, схожий на голос Медведчука, запевняє людину, яку можна ідентифікувати як одного з ватажків «ЛНР» Олексія Карякіна, що він тільки що нібито дзвонив Порошенку і той нібито дав команду зупинити колону ЗСУ, яка рухалася на Ізваріне.
Однак з історії бойових дій (а йдеться про 79, 25 та 95 бригади, які в той день рухалася на Ізварине) та спогадів безпосередніх учасників тих подій добре відомо, що колона не зупинялася і рухалася далі, що задокументовано на відео.
Але Бігус не надто переймався перевіркою своїх «смажених фактів». Але що обурює: нікого з тих, хто підхопив цю маячню і носиться з нею, не зупиняє питання, яке кожен при тямі і здоровому глузді мав першим задати собі: «Чому змонтовані слова Медведчука, чи його кума Путіна для таких як Бігус важать більше, аніж історичні факти і реальні справи п’ятого Президента?».
Президента, який зупинив просування російської армії, відвоював 2/3 окупованих частин Донецької та Луганської областей та на основі мінської пастки для Путіна створив ефективну міжнародну коаліцію на підтримку України і вже до кінця 2014 р. домігся трьох етапів (!) системних міжнародних санкцій з боку 41 країни.
Лише європейські санкції і лише в 2014 р. скоротили можливості агресора на €23 млрд (1,5 % ВВП), а в 2015 – на майже €75 млрд (4,8 % ВВП). Під санкції потрапили п’ять великих російських банків, три енергетичні й оборонні компанії, що вплинуло на фінансовий, нафто-газовий та оборонний сектори і зрештою призвело до затяжної економічної кризи в РФ. Всього ж, за підрахунками Bloomberg у 2018 р., за чотири роки санкцій США і ЄС російська економіка впала на 6% порівняно з показниками, які могли бути без обмежувальних заходів. Це сотні мільярдів доларів.
Зростання внутрішнього та зовнішнього боргу Росії, неможливість доступу до джерел зовнішніх запозичень та падіння цін на нафту призвели до обвалу російського рубля у 2014 році. Результатом цього стало стрімке виведення капіталу з Росії у 2014 році. Протягом 2014 року було виведено капітал на загальну суму 151,5 млрд. дол
Але все це не важливо для Бігуса. Між тим, навіть з тих записів, які Бігус називає автентичними, випливає зовсім інший образ Порошенка, аніж його змалював у своїх явно заангажованих фантазіях головний «розслідувач».
Навіть з такої дивної вибірки плівок постає жорстка і безкомпромісна позиція України щодо Росії.
Скажімо, Міллер з Новаком дзвонили Медведчуку і жалілися, що українська делегація в Брюсселі висуває несподівані і жорсткі вимоги щодо внесення змін у контракт.
Хтось, схожий по голосу на Дмитра Козака, нібито просить Медведчука вплинути на Порошенка, щоб українська влада у грудні не відключала повністю Крим від електроенергії. «Я зараз зателефоную президенту», – каже ймовірний голос Медведчука, а згодом додає: «Ти бачив по Криму? Все ж таки відреагували».
Але з історії відомо, що ремонт підірваних опор ЛЕП тривав дуже довго, аж доки у грудні 2015 року, завдяки вжитим заходам з енергетичної безпеки, потреба у російській електроенергії не відпала. До 1 січня 2016 року опори були відремонтовані, але постачання електроенергії до Криму так і не відновилося. Як тоді думалось, назавжди. Але у 2019 році прийшла команда Зеленського, яка відновила закупки електроенергії в Росії і Білорусі…
І це лише деякі з прикладів.
Тому вже зараз ясно, що галас, штучно створений навколо «плівок Бігуса» є, щонайменше, спробою відволікання уваги від катастрофічних провалів «команди Зеленського» на всіх напрямках: у зовнішній політиці, економіці, боротьбі з коронавірусом і корупцією, вакцинації тощо.
Ці провали уже призводять до того, що різниця у підтримці Зеленського і Порошенка стрімко скорочується. На Банковій паніка – звідки й використання брудних технологій і брехні.
І поки громадяни з відсутністю критичного мислення обсмоктують подробиці неіснуючих «злочинів» Порошенка, «молоді реформатори» і «нові обличчя» Зеленського скоюють цілком реальні злочини щодо національної безпеки та крадуть гроші на «Великому будівництві».
