Цей текст про Бігуса, "страшного Порошенка, який знову все вкрав, зрадив і неодмінно на користь Путіна та Медведчука" та про знаменитий продуктопровід, про який у Зеленського випадково взнали під кінець другого року президенства, але не розібралися і знову обкакалися. Але коли про Бігуса, то почну з росіян. Бо їхні вуха тут аж випирають. Слугам Зеленського воно й не дивно - там половина відверті колаборанти, а решта трошки пришелепкуваті, але притомним людям цитувати Бігуса? Ви ж звернули увагу, через кого вкидали всі так звані "плівки" проти Порошенка? Маємо двох діджеїв: уже офіційного російського агента й кагебіста Деркача та поки ще не затвердженого в цій ролі Бігуса.
Про родинний слід Бігуса в ФСБ РФ понад два роки назад блискуче розслідування провів Андрій Дзиндзя, гарне таке, з численними фотографіями, щоб навіть слугам доступно було. Адже родина дружини Бігуса - це полковник ФСБ на Росії, інший - важливий працівник у структурах Гризлова. Коли ці факти випливли (а це було якраз під час відверто рашистського замовлення по справі Гладковських), Бігус почав крутитися, як в'юн на сковорідці, та переконувати всіх, що він із своєю російською феесбешною ріднею не спілкується. Андрій же миттєво знайшов у соцмережах купу підтверджень, що в цей самий час вони перебували в постійному й дружньому контакті й щороку їздили до своїх родичів з ФСБ та Єдіной Россіі. А родич Бігуса ще й у той час був особливо обігрітий владою РФ, навіть поряд з Путіним посвітився - чи не за успішне виконання спецоперації "Бігус"? Якби такий важливий інформаційний ресурс не працював на користь РФії, то його близьким родичам у тій країні було б не дуже затишно - традицію шантажу та захоплення заручників на Росії ніхто не скасовував.
Чомусь наші дєятєлі і експерДи, які будь-який пчих з російським акцентом підносять до рівня мегаподії, проігнорували такі два факти, що всі так звані матеріали проти Порошенка надані двома безумовними рашистськими агентами. Точніше, одним визнаним, а другим само собою зрозумілим. Це було про суб'єктивний чинник в особі обох авторів "викриттів". Про явну фейковість записів я вже багато написав у одному з попередніх дописів. Там було про ряд технічних деталей: дуже коротка нарізка, буквально по пів речення, щоб виоокремити із загалом невигідного замовнику тексту ілюстрацію до наперед сформульованого висновку. Ще застановлявся: а як так сталося, що в сотнях записів, де йдуть розмови про Порошенка, нема самого Порошенка? Та й стосовно походження "плівок" я стверджував про їх російське походження.
Зараз згадаємо ще про фактаж. А це завжди була слабка сторона російських технологів. Дозволю собі з цього приводу невеликий відступ. Ще задовго до російсько-української війни, в часи "Мир-Дружба-Водка-Балалайка" мені довелося якийсь час працювати політтехнологом. А це середовище, в якому контакти не обмежуються кордонами країн. Це стосувалося більшості партійних проектів - та ж Жуля Володимирівна і її технологи взагалі повністю координувалися з Раші. Повірте, поінформований аж надто детально. Я добре знав чимало рашистських політтехнологів середнього рівня та підтримував посередній контакт. І мав можливість багаторазово перевірити одну цікаву тенденцію.
От типова ситуація - на Росії розкручують якусь кампанію проти Ющенка, зорієнтовану на проросійський електорат та його фобії. Історія дуже тупа, але електорату повинна "заходити". От тільки є дві проблеми: те, що приписують Ющенку, вже реально було ним спростовано цілком реальними й протилежними за змістом діями. А ще цей варіант прямо заборонений Конституцією. Звоню до російського знайомого, який, як припускаю за стилем, є автором цього лайна й розказую про безглуздість його версії. Там довга мовчанка, а поті: "Да... материальная часть вопроса - не наша сильная сторона". Насправді, на Росії дуже добре вивчали тільки один показник нашої реальності - соціологію. Вони її реально відслідковують. А злощасну "матчасть" (фактаж, законодавство, нормативно-правову базу) там не досліджують ніколи. Це не окремі випадки, це класика російської політтехнологічної школи. Навіть часто собі на шкоду вони не вивчають і не перевіряють фактаж, який мав би лягти в основу якогось чергового фейку та пропагандистської лінії. Нє снісходят...
Саме на цій "чайній ложечці й погорів черговий російський агент Бігус. Уже ж з Деркачем залетіли, коли в "записі", де фактаж відповідав грудню 2014-січню 2015 року, приписали тезу про ініціативу призначити Медведчука переговорником з РФ. Технолог, якому дали завдання склепати чергову "плівку Деркача" просто не знав (і не поцікавився), що ініціативу висловив не Порошенко, а Меркель з подачі Путіна ще пів року до того... Та сама історія і з нині хрестоматійним для слуг "жму руку". Ну, не читали вони Франсуа Оланда. За статутом нижчим чинам нє паложєна...
Так і з феесбешними "плівками Бігуса" вийшло. перша подача спалилася на Ізварино. Про це вже і я, й усі інші багато написали. Якийсь капітан ФСБ мав завдання зробити для агента Бігуса нарізку в невигідному контексті для Порошенка. І наскакує на таку розмову Медведчука з куратором. "О! хорошіє сапогі, нада брать!" І взяв та переддав агенту уривок для опрацюювання. Йому нє паложєна було знати, що колона на Ізварино не зупинилася після розповідей Медведчука, а продовжила виконувати завдання, яке ніхто й не відміняв. І Бігус не знав, бо його захист України цікавив дуже мало, він ніколи не відстежував реальних подій. І так і вийшло, що один непоінформований вибрав цитату, а інший навколо неї розкрутив цілу гігантську "зраду" й обсмоктав її з усіх боків. А виявилося, що 100% брехня...
А тепер про трубу. Бігус мав виписати чергову зраду, як "Порошенко здав український продуктопровід Медведчуку". І підігнав "фактаж". Єдине, тут він не був першовідкривачем. Цю тезу зараз продублювали із попередніх заяв вищого ешелону слуг Зеленського та його технологів. Тоді вперше атакували Порошенка вигаданою "співпрацею" з Медведчуком. Наплели багато фейків про зріджений газ (де він сьогодні подівся?), а якось паралельно згадали й про цей продуктопровід. Тоді там загалом таку ахінею несли, що на цю деталь якось ніхто й уваги не звернув. Усі інші "страшні звинувачення" якось самі собою порозсипалися, вже про них ніхто й не згадує, бо надто примітивно все було склепано та не раз спростовано. А цю деталь просто забули, бо була вона така сама примітивна й недостовірна.
Але ж треба починати нову кампанію. Почалася вона також не з Бігуса, він звично лише на підтанцьовці. Розкручувати тезу "Порошенко-Медведчук" почав через своїх підлеглих інший діяч. І, о яка несподіванка! - він також визначений у Великобританії та США, як російський агент. Це вже про А.Єрмака. Далі тезу мали розносити різні чорнороті на зразок Подоляка й Арєстовічя. Але тема забуксувала. Яка ж там співпраця, якщо при Поршенкові Медведчук не смів навіть пікнути на загальнополітичні теми, не посмів у владу пробиватися, не мав змоги захопити цілу партію і фракцію, а при Зеленському це все відбулося з колосальним успіхом. Я вже мовчу про зміни в фінансовому стані: за Порошенка збіднів у 6 разів, а при Зеленському збагатшав у 20 раз! І вишенька на тортик: при Порошенкові Медведчука звинуватили в злочинах та відкрили кримінальну справу, тому йому довелося втікати з України. А при Зеленському справу майже на два роки прикрили, дозволили безкарно повернутися й облаштувати свою політичну кар'єру. Щось із цим усім треба було робити. Спростувати неможливо, значить треба перекрити "гучним фактажем". І запустили трубу та купу слухняних слуг-говорунів і Бігуса на останок.
Але проблема: тему знову готували на Росії. І заводили в Україну через свого Єрмака. Наші пропагандисти й депутатики трохи засумнівалися, чи варто відкривати цю тухлу консерву, але їм чітко пояснили, що хто пропагандончику платить, той його й танцює, а питання й сумніви прейскурантом не передбачені... Так і появилося безглузде рішення РНБО, в якому повторили вже раніше ухвалені речі, замість просто покласти відповідальність на ряд органів щодо його виконання. А потім запрацювали й говоруни. А що було насправді? А все було діаметрально навпаки.
Перебувала труба від початку 1990-их у володінні Транснєфті й ніколи її не націоналізували. Це особиста вина Кравчука та його оточення. Бо принцип поділу власності після розпаду СРСР передбачав саме таку націоналізацію магістральних трубопроводів. Однак, даний принцип до цього продуктопроводу не застосували, вивівши його з класифікації навто-газової транзитної системи. Тому Зеленському й Данілову варто було викликати свого друга Кравчука на РНБО й допитати з пристрастями, як так сталося?
Як не дивно, але перший, кому спало на думку забрати трубопровід у Роснєфті (яка на той час розпоряджалася продуктопроводом), був Янукович. У нього взагалі до власності був свій підхід: з Росією дружити, але дєнєжку собі... Процес розпочався в 2010 й майже завершився в 2011 році. На жаль, ця непогана ініціатива перебрати продуктопровід у реальну власність України завершилася ганебним рішенням апеляційної судової інстанції, яка винесла завідомо корупційну ухвалу про скасування рішень української влади. От цікаво мені, якщо, як заявляє Бігус, продуктопровід уже був українським, то від кого ми пробували його забрати 10 років тому та кому програли в суді?
У статусі підприємства, що перебувало в приватній власності рашистського монополіста продуктопровід дожив до Революції Гідності. Й після неї саме Порошенко здійснив удруге спробу його перебрати під повний контроль України. Для початку мали бути визначені аргументи для повернення, структури, які мали перебрати контроль і пакет власності. Також мав бути визначений відповідний централь ний орган виконавчої влади для управління об'єктом. Програш у часи Януковича частково був пов'язаний з недопрацюванням форомальноїскладової. далі саме при Порошенкові відбулися 4 засіддання РНБО, в рішеннях яких були напрацювання й доручення щодо націоналізації труби. Знову ж, якщо вона, як твердять слуги, вже була нашою, то від кого її мали націоналізувати? Рішенням РНБО від 6 травня 2015 року було навіть визначено завдання призначити центральний орган виконавчої влади для управління трубою. Дослівно з частини 1, пункту 1, підпункту б:
"(Кабінету Міністрів України) визначити центральний орган виконавчої влади, відповідальний за збереження та експлуатацію частини нафтопродуктопроводів Самара - Західний напрямок і Грозний - Армавір - Трудова, що проходять через територію України, загальною довжиною 1433 км, та вжити заходів щодо забезпечення захисту економічних інтересів держави". Це рішення РНБО було введене в дію указом Президента Порошенка.
Що було потім? На жаль, остаточного результату ми не отримали тоді, не маємо його й зараз, попри голослівні заяви Зеленського. Був саботаж, продажні рішення судів, проплачені активісти, які відпрацьовували російські гроші. Правовий статус продуктопроводу був і залишається підвішеним і неоднозначним. Але є різниця. Два роки тому, прийшовши до влади, Зеленський отримав у цьому питані дві позитивні передумови: правове рішення, визначене указом Президента Порошенка та ухвалами КМУ; уперше в Україні наявну в одних руках таку концентрацію влади, яка давала змогу реалізувати абсолютно все, щодо чого була політична воля. От тільки волі майже два роки не було.
І лише 2021-го два роки залишаючи стратегічний продуктопровід під контролем Росії та її ставленика Медведчука, Зеленський невідомо для чого вирішив повторити... Ні, не рішення 2015 року та інші з того періоду, а завідомо програшні дії Януковича з 2011 року. Це стосовно рішень. А щодо дій, то тут усе ще цинічніше. Нині продуктопровід залишається в розмитому контролі певних юридичних осіб, серед яких нема саме отого центрального органу виконавчої влади нашої держави. Зате зберігається "мінус один" Медведчук та компанії близького до нього, Коломойський, Сєчін з його Роснєфтью, а ще, фірми білоруського олігарха Миколи Вороб'я, наближеного до самозванного диктатора Білорусі Лукашенка. Оце так досягнення! Санкційним указом позбулися управителя в особі швейцарської компанії, що дійсно мала неоднозначну репутацію, та передали стратегічний об'єкт під контроль російських, білоруських та наших олігархічних управителів. Молодці! Нічого не скажеш...
А про історію з Севастопольським судноремонтним заводом Порошенка, який за версією Бігуса "він так рятував шляхом зрадницьких дій і договорняків", то тут усе більш, ніж чітко. відразу після окупації Криму на підприємство наклали арешт. Очікували поступливості від новообраного Президента Порошенка, а коли не діждалися, то просто й тупо конфіскували власність та націоналізували підприємство. Сьогодні воно повністю перебуває в розпорядженні окупанта. Якби були якісь поступки, хоч короткочасні, з боку Порошенка, то йому дали б змогу хоч перепродати свою власність та зберегти капітали. Для цього треба було тільки зняти на деякий час арешт з активу. Чого не відбулося, а це найкраще підтвердження брехні, що були хоч якісь спроби домовитися. Те саме відбулося й з відомою Ліпєцкай фабрікай. Цей актив відразу після початку війни був арештований. На Росії дійсно пробувалицим шантажувати Порошенка. Але не отримали результату, тому так само не дали йому змоги перепродати об'єкт та повернути свої кошти. Він просто закрив фабрику, втративши колосальні фінанси. Порівняйте із Зеленським, якому за його зрадницьку політику й вічні договорняки і в попередні роки, й зараз дають змогу заробляти мільйони на Росії через доступ до кінопрокату й телебачення. І навіть квартирою в Криму ця мокриця не забажала пожертвувати...
Отакий фактичний стан стосовно вчерговий раз розкрученої туби. Якби справу чергового очорнювання Порошенка доручили якимсь своїм доморощеним чорнушникам, то вони б, вочевидь, уникли таких тупих ляпів і знайшли б щось менш однозначне. Але вчергове атаку на Порошенка організували з Москви. І виконавці, будь це високопоставлений Єрмак чи дрібна шестірка Бігус, добре знають, що хазяїну заперечувати й вказувати на проколи нє пальожєна. Та, думаю, вони й не дуже щось перевіряли. Спустили зверху завірений текст, а їм довірили лише епітетів добавити. І виконали. А те, що тут уже починає свтити і для Єрмака, і для Бігуса, й для численних підбріхувачів зовсім інше звинувачення в прямій роботі на користь ворога та стаття про державну зраду, то це ж колись у майбутньому, може ще вдасться пропетляти...
