[xvalue_foto1]За дослідженнями Центру Разумкова під час президентський виборів частка виборців Зеленського які хочуть відходу від Росії, членства в НАТО та розвитку української мови становила трохи більше 50%. Я сам знаю кілька палких патріотів, які щиро голосували за Зеленського (бо «свинарчуки», бізнес на крові, офшор та інший набір казочок від противників Порошенка). Дивлюся на них зараз. І бачу що у них розпач і нерозуміння – що відбувається?Тобто зовні вони продовжують вдавати упевненість і бадьорість. Продовжують повторювати як заведені «аби не Порох», або співати мантру «Вові заважає Верховна Рада». Але, як то кажуть – очі не брешуть. Їхні сяючі від щастя після виборів президента пики наразі еволюціонували в мармизи глибокої задумливості. І є від чого.
У Дніпрі по 25-му мажоритарному округу балотуватиметься блогер Макс Бужанський – ідейний противник Майдану, людина що ностальгірує за СРСР, тепло відгукується про Сталіна, а українську мову вважає «методом красти».
Там же у Дніпрі по мажоритарному округу від партії «Слуга народу» балотуватиметься Віталій Криворучко, працівник СБУ часів Януковича і особа яка особисто курирувала розгін Євромайдану у Дніпрі.
У списку партії «Слуга народу» під номером 89 до Верховної ради іде професор і експерт кандидата Зеленського під час президентських виборів Олександр Мережко. Цей експерт свого часу стверджував, що матеріальне та моральне відшкодування жертвам Голодомору та їхнім нащадкам має покрити Україна (стаття "Украинское государство и голодомор", видання "Свобода" №6, 2007 р.). А от вам ще: «украинский язык как язык государственный становится инструментом репрессии по отношению к тем, кто говорит и думает с помощью русского или другого языка, что неизбежно подрывает стабильность украинского общества» - стаття «Сон разума: украинский национализм как идеология», «Політе», 17 квітня 2007 р. Гарний експерт?
Нарешті, справжній «пир духу» готується на 223-й виборчій дільниці, де від партії «Слуга народу» балотується ресторатор і телеведучій Микола Тищенко, у 90-і відомий як «Коля Оболонський» і колишній «бригадир» в ОПГ Савлохова. На рахунку його чимало й інших подвигів. Нові обличчя – ви ж розумієте? І це лише кілька прикладів.
У соцмережах поширюють інформацію про те, що місця в партії «Слуга народу» банально… продають. Дописувачі називають різні цифри – від 300 тисяч долларів., до 2 мільйонів. І повідомлень багато, у тому числі – від волонтерів, які й досі симпатизують президенту Зеленському. Що відбувається?
А відбувається звичайна українська політика. Об яку розбивається будь-яка ейфорія. У Зеленського нема політичного досвіду, він не має партії з історією, тому він просто не здатен контролювати своє оточення. А його штабісти вже відчули, що натрапили на золоту жилу і тому за всяку ціну намагаються цим скористатися. Тому – продаж місць. Тому – уже договірняки і як похідне – стрьомні люди у депутатах. І вже повірте – потрапивши до ВР всі ці люди розвернуться так, що байки про «свинарчуків» видаватимуться казочками на ніч. У Порошенка в корупції звинувачували і Кононенка, і Грановського, і Гонтареву. Обґрунтовано чи ні – розбиратися мусить суд. Але. Кононенко відсунув Коломойського від «Укрнафти». Завдяки Грановскому були знайдені і повернуті кошти Януковича. Гонтарева вичистила банківську систему країни. Як ви гадаєте, персонажі які ідуть зараз від партії «Слуга народу» зроблять хоч чверть від зробленого Кононенком або Гонтаревою?
Писав неодноразово – і повторюся ще. Зеленський може обіцяти своїм виборцям все що завгодно. Але йому ніколи не подолати в українцях власне українців – українське жлобство, патерналізм та звичку працювати із середньою продуктивністю 3 долара на годину (а не 60, як у Німеччині). Бо саме це, а не зловісна корупція – корінь наших бід. Те, у чому звинувачували Порошенка – домовленості зі стрьомними осібами, це те вдаватися до чого буде приречений кожен президент України. От тільки не кожен зможе впровадити децентралізацію та завести в Україну «Ryanair» та «IKEA». Про досягнення рівня Томосу, я краще промовчу.
Шанувальники Зеленського наразі не усвідомлюють, що вони обдурили самі себе, як дітлахи які купилися на солодкі казочки афериста. І вже повірте – швидко вони це не визнають. Українці ніколи не пробачають свій неправильний вибір тим, хто зробив правильний. Проте ейфорія уже проходить. Якою ненавистю до Зеленскього вона обернеться вже за рік – мені бракує уяви.
Замислюватися шанувальники Зеленського уже починають. Все просто. Казка – закінчується.
