Щодо здутих консерв та їхньої мантри "Порох має відійти"



News UA
 12 серпня 2021, 15:48  Джерело: Тарас Чорновіл


А давайте ще раз повернемося до заяв "Свідків антірєйтінга". Себто, до тих, хто (на словах) ніби й за Пороха, але "він должєн" (він чомусь саме їм весь час щось винен!), отже," Порох должєн отойті та пропустити когось нового без антирейтингу (і без рейтингу, нагадаю, також)". Чим менший розрив між Порошенком та Зеленським і більший між ним же та наступними в рейтингу, тим більше розкривається консерв. Останній місяць усе це виглядало дуже вульгарно. Адже раніше цю кампанію вели руками й фразами осіб, що починали із слів "Я ж за Пороха глосував і досі за нього, але..." Було зрозуміло, що таке середовище, навіть, якщо під нього мімікрували механічні боти, мусило мати свій стиль і смак. Тому й подібні випади, скажімо, від Деморди (Д-7) були завжди стримані й переважно не переходили певної межі. А це в очах замовників ознака недієвості. Криворізько-Трускавецька вища партійна школа іншого вчила.

Зараз у цю кампанію прийшла матерщина, хамство, підроблені акаунти, уже відверті випади проти Порошенка , а стосовно всіх, хто його підтримують, то й зовсім нецензурна лайка. Це з загашника витягнули матюкливе й хамське середовище однієї Мадам. І знаєте, це навіть дуже добре. Бо вульгарність ідеї та фальшивість "аргументів" мають стати зрозумілими всім. Тепер уже розпочинати фразу із звичної частини, яка йшла до того сакраментального "але..." якось смішно й примітивно. Усі ці мухобойченки, хуани, єрмохіни та ще купа божевільних бабок і різні інші цуцики Мадам більше не можуть сприйматися, як "доброзичливці" Порошенка, які йому дуже нав'язливо радять відійти, дати дорогу, не спалювати себе... Це вже відверта й неприхована контра, яка не вміє маскувати своїх позицій та внутрішнього ххамства під обтічними фразами.

Але тема знову мусолиться й реагувати на це потрібно. Стосовно того, як ведеться ця кампанія ми вже з вамси тут сто разів обмінялися думками й фактами. Обговорили те, що крім Порошенка на цьому відрізку часу ніхто інший не має шансів на перемогу. І це не якесь боготворіння, як пробують заявляти сектанти. Маємо ж усі, такі відмінні результати соціологій, які можуть по різному показувати співвідношення між двома лідерами політичного протистояння: Порошенком та Зеленським, між їхніми переслідувачами тощо. Але там чітко бачимо єдине спільне - жодних нових облич в Україні ще довго не будуть підтримувати. Наїлися. Навіть ті, які б заслуговували на повагу, сприймаються з пересторогою. І показово, що на всіх разом узятих у демократичному сегменті "аж" 1,5

1,8%. І маніпуляції на тему, як би ці рейтинги раптом почали стрімко рости, якби отой незворушний Порох поступився, є дуже брехливими. Ми ж з вами вже тут прорахували, що вище певної частини від рейтингу впізнаваності скочити фізично неможливо. Але й важливий той факт, що ті ж самі пропагандисти "нових ліц" першими б отримали й виконали команду "Фас!" на цих же нових, якби ті йшли замість Порошенка (якщо висунуться паралельно, то, звісно, як з Голосом, будуть максимально підтримувати розтягнення голосів). Розібрали ми з вами й природу того так званого "антирейтингу", сам про це тут писав більшеньку статтю.

Але я пропоную глянути на ще один елемент. І він мав би нас реально турбувати. Бо навіть найвідданіші прихильники Порошенка будуть його підтримувати й за нього голосувати не заради нього самого і навіть не з вдячності за зроблене в попередні роки, а з огляду на своє власне майбутнє. Я тут про те, що комусь доведеться розгрібати страшні завали, які залишить за собою ця бандитська, клептократична й колаборантська Зе-влада. А завали будуть значно гіршими, ніж після Януковича.

От просто порівняйте. Янукович залишив за собою купу зовнішніх і внутрішніх боргів. Але це не було чимось страшним для фінансової системи держави. Запозичення і навіть їх зростання (у розумних межах та при вигідних умовах) не є чимось фатальним при наростаючому розвитку економіки. Позичали й до нього і навіть більше. А фатальними виявилися оті 3 мільярди доларів на поганих умовах, від Путіна та ще й у передчутті важких потрясінь. І ці гроші не пішли в реальну роботу, а в значній частині були конвертовані й виведені з країни. Чим це закінчилося? Обвалом курсу гривні та драматичними переговорами, які завершилися доволі важким компромісом на межі дефолту.

Там було 3 мільярди "поганих" грошей. А при Зеленському та його нових фізіономіях у нас щомісяця на невигідних умовах запозичається мільярд через ті самі механізми державних цінних паперів, що й при Януковичі. І по наростаючій. Пригадую весною нові борги трохи не дотягували до мільярда доларів за місяць, потім дотягнули. Ще за місяць уже було мільярд євро. Зараз не відстежував, не берусь твердити, але не вірю, щоб тенденція помінялася. От вам один момент.

А далі економіка. Шкода навіть час тратити на опис того, в яке піке вона летить зараз після тривалого зростання в попередні роки. Соціальна сфери, борги з виплат і паралельне зростання боргів населення перед комунальною й енергетичною сферою. Тут уже реальна катастрофа. Припинення надходження й початок відтоку інвестицій, зміцнення олігархів, руйнування інститутів влади, контрреформа в судочинстві й прокуратурі... Я тут міг би зараз ще на пару сторінок розписати лише заголовки проблем і загроз, які з кожним місяцем наростають в Україні. А ще міжнародна політика і втрата суб'єктності та зовнішньої підтримки. Добавте сюди програну багаторічну битву проти NS-2, яка нам несе не лише фінансові збитки...

Так, це МЗЧ понахазяйнує, натворить біди, нагребе на рахунки в оманському банку й дристане з країни (чи не під це зараз активно ремонтують за мільярд і так хорошу дорогу на Бориспіль?). А новий керівник країни все це отримає в спадок. І буде значно гірше, ніж у 2014-му. Тоді ж теж були ніби вправні керівники. І Турчинов, і Яценюк, а що внаслідку? Щотижня після анексії Криму ми втрачали ще по одному району території на сході. Гривня летіла в тартари й загрози, що вона не зупиниться навіть на сотні, а понесеться до мільярдів, були цілком реальними. З усім іншим не краще. Чи винні Турчинов, Яценюк та ще десятки лідерів, що не справилися? Хіба в самонадіяності. Бо ще в кінці лютого свої послуги на посаді прем'ра пропонував Порошенко. Відкинули й навіть говорити не стали. Вирішили, що самі витягнуть. Не витягнули... І тепер Арсеній Петрович може скільки завгодно розказувати, як він піднімав економіку й рятував гривню. Але витягувати й рятувати реально вдалося лише після перемоги Порошенка. І відступ помінявся на наступ тоді ж. Багато що змінило свій вектор на протилежний після приходу саме Порошенка.

Чи він якийсь неймовірний, особливий? Та ні. Він просто, на відміну від більшості наших політиків, які часто впадали в періоди регресу, постійно чогось навчався й розвивався. Й виявився кращим серед інших. А ті інші ж також були не рівня нині пропагованим новим обличчям, навіть порівнювати найсллабшого з тодішніх міністрів із якимись стерненками соромно. А ще він дійсно добрий антикризовий менеджер. І вміє міжнародні стосунки вибудовувати. Чи зможе він витягнути країну з тієї ями, в яку зараз тягне нас Зеленський? Вірю, що так. Хоча, навряд чи обійдеться це малою ціною. Заплатимо дуже дорого. Всі. І Порошенко перший сплатить ціною власної репутації й підтримки. Але я точно знаю, що в ті пару місяців, коли все залежатиме від жорстких і швидких дій та цілковитої відсутності популізму, він буде дбати саме про це, а про репутацію в останню чергу.

А інші? Інші точно зламаються вже на перших атаках, занадто залежні вони від хорошого іміджу. Воно й не дивно, коли більше нічого не маєш. І віра в їх геніальні здібності й досягнення розвіялася зразу після того, як помінялася влада в країні. Чимало тих, кого зараз тягнуть на нові обличчя раптом виявилися абсолюно неефективними. Або ж поховалися в кущі до наступних виборів. От зараз із кожного закутка Ахметов нам суне Гройсмана, а назирці вибігає Яценюк. І я не вважаю їх поганими управлінцями. Але куди вони позникали після перемоги Зеленського? Яценюк узагалі заліг у намул. А Гройсман раптом показав, що без Пороха його успіхи різко пішли вниз. Згадайте, коли сповільнилися темпи економічного зростання. Ще до Гончарука. Самокатчик остаточно добив економіку. Але задихатися вона почала ще до його бездарного заїзду в Кабмін. То може попередні успіхи все ж були наслідком не кипучої діяльності Борисовича, а все ж результатом скоординованої й такої непримітної роботи Порошенка.

Про зовсім нові обличчя й говоритит шкода. Вітренко та Коболєв чомусь не служили олігархам, не сварилися між собою, вигравали в РФії, піднімали прибутковість Нафтогазу й усієї енергетичної галузі. І було так до початку літа 2019-го. А потім усе пішло не просто шкереберть, а дзеркально напаки. І всі перемоги Зеркаль чомусь закінчилися із зміною президента, хоча вона й далі продовжувала працювати в системі. Останні два роки всі ці ліца не дали практично жодного позитивного результату. То може дамо їм ще шанс. Тільки вище, на посаді президента? Якщо, звісно, нас не цікавить своє майбутнє або ж є в запасі ще якась заморська Вітчизна...

Отакі роздуми щодо ще одного ракурсу цієї проблеми "Нехай Порох посунеться", що настирливо лунає від численних консерв, які аж надто засмерділися останнім часом...


Шановні друзі! Сайт потребує Вашої підтримки!
ПІДТРИМАТИ / DONATE

ТОП-НОВИНИ ЗА ДОБУ


ПОГОДА


ЗДОРОВ'Я