[xvalue_foto1]Мені просто цікаві межі мрійництва людей, які думають, що Кремль сьогодні готовий йти на якісь жести доброї волі чи поступки. У нинішнього режиму в Росії немає волі до примирення. Є лише воля до приниження, прагнення грати в гру з нульовою сумою, у якій «я перемагаю, а ти програєш».
Тому єдиною реалістичною стратегією залишається підвищення ціни за зловмисні дії путінської Росії. Всіма доступними засобами робити невигідними: продовження війни, захоплення заручників, терористичні акти на території України, підкуп та шантаж, інформаційні операції, кібератаки та ін.
Забезпечувати, щоб кожна з цих дій була в результаті болючою і дорогою. Щоб було легше припинити війну, відпустити заручників, припинити терор, забути про свою імперську агресивну політику, ніж продовжувати рухатися цим курсом. У цьому полягає справжня безпекова стратегія України. Все інше - намагання відвернутися від реальності і поринути в світ мрій. Одягти рожеві окуляри та чекати, коли на режим, якому Україна стала як кістка поперек горла, зійдуть промені добра.
Саме тому ВМС України проводили обидві операції з проходу Керченською протокою, перша з яких була вдалою, а друга - ні. Саме тому наші захоплені у полон військовослужбовці проголосили себе військовополоненими та відмовилися грати в гру зі «слідством» та «судом». Саме тому Україна добивається справедливості у міжнародних судах і трибуналах. Саме тому, коли вона її доб’ється, російські судна не зможуть заходити у світові порти.
Комусь хочеться замість боротьби помріяти та посподіватися, що вбивцю раптом охопить гуманізм? Ціна, яку доведеться заплатити за такий нереалістичний підхід, може бути занадто високою.
