Фокін заявив, що війна на Донбасі почалася "через мовне питання", бо в Україні "переважна більшість розмовляє російською".
Водночас, інший ходячий артефакт Кравчук стверджує, що Путін переграв Україну з Мінськими угодами.
Відповім обом.
Коли проводили русифікацію України, ніхто не називав це геноцидом - просто розстрілювали тих, хто був проти. Наразі ж, ніхто нікому не заважає розмовляти у сім'ї, на вулиці чи у магазині хоч китайською, хоч кхмерською. Але якщо ти за 29 років не вивчив українську, тут вже вимальовується сумна альтернатива: або ти свідомо зневажаєш країну, в якій живеш, або ти повний розумовий дегенерат. Україна - єдина країна в світі, де відбувається постійний тиск на державну мову з метою всілякого обмеження її прав та вживання, і призначення на посади людей на кшталт Фокіна свідчить лише про зневагу до держави з боку тих, хто цих бенедь призначає.
Що стосується Мінських угод... Вже промовчу, під яким тиском Москви і Заходу ці угоди підписувались. А також про те, що вони на той час були єдиним механізмом зупинити подальший наступ РЕГУЛЯРНОЇ армії РФ.
Так, Порох не закінчив війну, але він не пустив її в твоє місто, і на твоєму будинку не висить російський триколор. Наразі ж, просто хочу нагадати, що підписані ним угоди були дійсні до кінця 2015-го року, а потім їх щороку пролонгували рішенням Нормандської четвірки, що надавало час для відбудови армії і продовження санкцій проти Ерефії. І якщо зелена шобла вважає ці угоди настільки пагубними, вона мала повне юридичне право вийти з них ще 31 грудня 2019 року. Але чомусь цього не зробила - продовжує жерти кактус і кивати на Порошенка. Бо свого плану встановлення миру на Донбасі не має. Від слова зовсім.
Коли б при П`ятому президенті хтось сказав, що делегацію до ТКГ формуватиме наколота силиконом подружка концертного продюсера, це б сприйняли як поганий жарт. Але на тлі інших зашкварів Зе-епохи, суспільство деградувало настільки, що це вже нікого не обурює - "шльопки" крокують Україною.
Страшне інше. Це не позиція Фокіна і Кравчука. Це позиція Зеленського і тих, хто ним керує. А двух дідуганів взяли на роль зондів суспільної думки: Путін прикривався жінками та дітьми, Зермак - старими маразматиками.
Скоро місцеві вибори. По Пороху активізувалися Портнов, Лещенко, Богдан, весь медведчуковський інфопул, РВУ, Кравчук з Фокіним. Перекуплена низка блогерів з "низькою соціальною відповідальністю". Це все свідчить про одне: ми рухаємось у правильному напрямку, ми представляємо для них серйозну загрозу, ми - єдині, хто може зберегти Україну Україною, а не Малоросією чи російськомовним придатком до ОРДЛО. І ми це зробимо. Хто в це не вірить - нафіг з пляжу, зі скигліями нам не по дорозі.
