[xvalue_foto1]З’явилася в мене ідея – розкрити «зради», створені проти Порошенка і вживлені в свідомість нації на бурних емоціях. Писатиму про це під цим тегом. Сьогодні розповім про парад 24 серпня 2014 р. і про зраду, як «в той час як наші хлопці гинули в оточенні – Порошенко в Києві парад приймав». Що було насправді?По-перше, це твердження – брехня. На 24 серпня 2014 р. ніякого оточення на фронті не було як явища – і про це гарно знали у Генштабі та штабі АТО. Бійці батальйону «Миротворець» прибули в Іловайськ 24 серпня – як раз під час параду. Бат «Херсон» - трохи пізніше. Бати «Свитязь» та «Івано-Франківськ» - 25 серпня (після параду). 26 серпня з Многопілля біля Іловайська (там містилася ставка генерала Хомчака) виїхав полковник Палагнюк і ротна група батальйону «Горинь». До ранку 27-го з Іловайську вивозили поранених. Це називається оточення?
Логічне запитання – звідки взагалі взялася мулька про оточення під Іловайськом? А взялася вона, швидше за все, завдяки відомому журналісту-провокатору Ростиславу Шапошнікову (нині проживає у США). Перебуваючи під Іловайськом, він 24 серпня почув від військових про бої в районі Амвросіївки і Кутейникова, та як хтось сказав про загрозу оточення – і видав інформацію про «оточений Іловайск» по телефону в телеефір (раджу глянути на мапу, аби оцінити це «оточення» за умов що і Іловайськ, і Многопілля, і Кутейникове все ще були наші). Вороги, політботи і корисні ідіоти новину рознесли з натхненням. Враховуючи те, що терористи ДиРи дезінформацію в українську блогосферу запускали регулярно, вчинок Шапошнікова для них був дарунком долі.
Взагалі на ранок 24 серпня 2014 р. обстановка на фронті виглядала так. ЗСУ закривали ТРИ мішки у секторах «А» і «С» - Луганськ, агломерацію Стаханов-Алчевськ, і агломерацію Горлівка-Єнакієво. Банди ДНР-ЛНР висіли на волосині. Здуття одного з трьох мішків викликала б ефект доміно – повалився б весь фронт і почався б остаточний розгром посіпак Москви. На цьому тлі навіть відступ в районі Іловайстка-Кутейникова-Старобешева трагедією не став би. Відтак, на повідомлення про «Іловайськ в котлі» у штабі АТО просто подзвонили генералам Литвину і Хомчаку і почули те що й мусили почути – ніякого оточення не було.
Але ж в Україну зайшли росіяни – заперечите ви. Так, зайшли. Але. Вперше з підрозділами російської армії стикнулися під час рейду бійці 95-ї аеромобільної ще між 5 і 10 серпня біля м. Красний Луч. 13-14 серпня у бій з росіянами в Секторі «Д» біля Степанівки втупили бійці 30-ї бригади. 20 серпня в Секторі «А» в районі Георгіївки ЗСУ розмазали колону Псковської дивізії ВДВ – і захопили БМД з документами. Простіше кажучи на 24 серпня сили АТО вже давно і успішно вели бої з частинами армії РФ. Ніхто не бачив у тому трагедії.
Але навіщо парад був потрібний взагалі – запитаєте ви? А тому, що насправді в серпні 2014 р. становище з особовим складом на фронті було аховим. Оперуючи термінами «батальйон» і «бригада», ми мусимо пам’ятати, що «батальйон» часто був взводом-ротою, а бригада чисельно дорівнювала як раз таки батальйону. В частинах не бракувало «вантажу 500» - тобто відмовників, яких можна було хіба що пожурити. Аби збагнути, який подвиг здійснили ті хто воював влітку 14-го, треба пам’ятати – воювали вони часто за чотирьох. В країні була розпочата третя хвиля мобілізації, але виття «всепропальщиків» банально відлякувало людей. Було потрібно підняти бойовий дух – вказати, що ми тримаємося і ми переможемо. Одним з таких кроків від роду-віку був парад на державне свято – парад на Красній площі в листопаді 1941 р. під час боїв за Москву, як раз – приклад.
Але ж війська і техніка були потрібні на фронті – заперечите ви. Звісно так. Але. Почну з техніки. Слова керівництва країни про те, що вся штатна бойова техніка піде на фронт були правдою – я розмовляв з артилеристами з 55-ї бригади, які отримали гармати з параду. Крім фарби відновлювати там довелося геть усе. Правда була така, що техніка на параді могла лише ходити – не більше. Те саме з особовим складом. В параді взяли участь: барабанщики з Військового ліцею ім. Івана Богуна, зведений розрахунок учасників АТО, курсанти Національного університету оборони, коробка Президентського полку, курсанти Житомирського інституту радіоелектроніки ім. С.Корольова, парадний розрахунок Військово-Морських Сил, коробка Національної академії внутрішніх справ, коробка Національної академії Нацгвардії України, коробка 25-ї бригади охорони громадського порядку НГУ, коробка Національного університету цивільного захисту, коробка Прикордонних військ. Ну як? Кого з перелічених ви відправили б на фронт (крім учасників АТО – вони і так повернулися до своїх частин)?
Ватники того дня криком горлали про «останній День Незалеженості України». Вороги, політботи і корисні ідіоти робили все залежне від них, аби святкування Дня Незалежності спаплюжити, принизити, закинути всім нам сумнів і острах. Треба було їм підіграти? Відмовитися від параду? А може взагалі всім тихенько посидіти вдома?
Але ж оточення сталося і вилилося в Іловайську катастрофу – заперечите ви. А от про це – в наступному дописі.
