В заяві Юлії Тимошенко про готовність увійти в коаліцію зі “слугами” можна знайти багато чого цікавого. Зокрема те, як швидко “Батьківщина” свого часу вистрибнула з постмайданівської коаліції і встала в жорстку опозицію до влади, а тут проситься, і вже не перший раз.
Але показовим є навіть не наполегливе бажання “підставити плече” Зеленському, при цьому формально перебуваючи в опозиції.
Навмисно наводжу цитату з російського сайту: Политик призналась, что на такой шаг ее подтолкнула тяжелая ситуация в экономической, медицинской и социальной сферах страны. «Если президент готов изменить стратегию страны с внешнего бессмысленного управления украинцами на национальную политику (...) вся моя команда готова быть рядом, и мы поможем поднять страну из этих обломков», — заключила Тимошенко.
Заявивши про зовнішнє управління Тимошенко стала в один ряд з Татаровим і Портновим. І зрештою, щось же має стати останньою краплею, щоб “офіційно” вважати її виразником російських інтересів.
Пам’ятаючи при цьому, що саме Тимошенко відіграла ключову роль у тому, що Україні не дали ПДЧ у НАТО під час Будапештського саміту альянсу у 2008 році. Її хіхікання разом з Путіним. Пам’ятаючи те, що у США Тимошенко вважають проросійським політиком. Її газовий контракт з Газпромом. Її присутність на РНБО у 2014 році і вимогу “щоб жоден танк не повинен виїхати з казарми”. Її зв’язки з Медведчуком і те, що вона не вилазила з його телеканалів. А після їхнього закриття не те що не підтримала, а й взагалі не прокоментувала цей крок, як і санкції проти Медведчука, якими б декоративними вони не були.
Що цікавого може розповісти Юлія Тимошенко про зовнішнє управління з Росії?
