Президент Естонії Алар Каріс закликав до зміцнення відповідальності Генасамблеї ООН у підтримці міжнародного миру та безпеки, а також реформування Радбезу ООН задля «делегітимізації агресії як інструменту управління», припинення зловживання правом вето.
«В останні роки ми стали свідками великої кількості глобальних криз та конфліктів. Ми стали свідками повномасштабної агресії члена Ради безпеки ООН (Росії - ред.) за повної зневаги до Статуту ООН. Це розчарувало наше співтовариство. І волає до змін. Потрібно провести реформи Ради безпеки. Важливо делегітимізувати агресію як інструмент управління», -
сказав Каріс.
На його думку, в зазначеному контексті «настав час зміцнити роль та відповідальність Генасамблеї у справі підтримки міжнародного миру та безпеки». «Щоб запобігти злочинам проти людяності, військовим злочинам, всі члени ООН повинні вимагати більшої звітності в Раді безпеки ООН, щоб ніхто не міг уникнути покарання, використовуючи право вето», - підкреслив глава Естонії.
Він додав, що підписаний 22 вересня Пакт майбутнього – сам по собі лише «документ зі словами і добрими намірами». Спільне майбутнє насправді залежатиме від того, наскільки виконуватиметься цей документ.
Каріс нагадав слова колишнього генсека ООН Дага Хаммаршельда (1953-1961 - ред.), що «ООН було створено не для того, щоб привести людство до раю, а для того, щоб урятувати людство від пекла». Естонський діяч зазначив, що нині треба «зробити все, щоб урятувати людей від війни, голоду, тортур, несправедливості». При цьому лише «плідні дискусії, добрі наміри до цього не приведуть».
«Якщо нічого не робити і залишатися паралізованими, нічого не станеться. І ми станемо свідками подальшої ерозії довіри до ООН та багатосторонності. Ніщо не можна сприймати як належне. Щоб світ був справедливим і мирним, потрібна безперервна важка робота. Навіть якщо ми не бачимо негайних результатів. Тільки зберігаючи концентрацію, просуваючись уперед, практичними кроками можна підтверджувати дію Пакту майбутнього», - резюмував Каріс.
