Лише 18% ініціатив “Слуги народу” стали законами за п’ять років роботи Ради

За п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання народні депутати подали понад 6000 законопроєктів. Найбільшу кількість ініціатив, як і очікувалося, подали представники фракції більшості “Слуга народу”. Однак лише 18% законопроєктів, поданих виключно членами цієї фракції, були ухвалені та стали чинними актами.

Про це повідомляє рух “Чесно“.

Згідно з аналізом, члени “Слуги народу” загалом стали авторами або співавторами 4046 законопроєктів. З них 1934 ініціативи були розроблені виключно представниками цієї фракції. Проте лише невелика частина з цих ініціатив увінчалася успіхом.

Серед ухвалених законів, ініційованих “слугами”, найбільш значущими є:

• закон про “пакунок малюка”;
• запуск платформи Дія.City;
• зміни до законодавства щодо слідчих дій над народними депутатами;
• закон про покарання нардепів за прогули;
• низка законів щодо цифровізації.

Окрім цього, “слуги” стали авторами постанови, що засуджувала акцію протесту під Офісом Президента у березні 2021 року, організовану на підтримку активіста Сергія Стерненка.

Як працювали інші фракції?

Цікаво, що деякі інші фракції мали вищий відсоток успішних ініціатив:

• “Європейська солідарність” — 23% законопроєктів стали чинними актами.
• Позафракційні депутати — 25%, що пояснюється належністю керівництва парламенту до цієї групи.

Натомість найнижчу ефективність демонструють проросійські групи, такі як ПЗЖМ та “Відновлення України”, де успішними стали менш як 1% законопроєктів. І навіть до розпаду ОПЗЖ цей показник не перевищував 8%.

Фракція “Голос” також мала низький рівень прохідності законопроєктів — лише 5%. Водночас у випадках співавторства з іншими фракціями показник дещо зростав.

Дослідження ЧЕСНО показало, що, попри кількісну перевагу, якість законодавчої роботи “Слуги народу” залишає бажати кращого, адже успішність їхніх ініціатив поступається навіть менш численним фракціям.