Європейський Союз наразі не має ефективних механізмів для стримування зухвалої позиції Угорщини, яка блокує ключові рішення та слугує каналом впливу Кремля
Про це сказала заступниця голови підкомітету Європарламенту з безпеки та оборони та ексміністерка оборони Литви Раса Юкнявічене в інтерв'ю програми "Європейський простір" з Юрієм Фізером на Еспресо.
"Я не бачу перешкод у Європейському парламенті. Питання розширення ЄС підтримується стабільною більшістю, і відповідні резолюції ухвалюються голосами п’яти головних проєвропейських політичних груп, які послідовно виступають на підтримку України.
Звісно, є ультраправі й частково ультраліві сили, які не поділяють цього курсу. Найпомітнішими серед них є партії, такі як "Альтернатива для Німеччини", що відкрито просувають проросійські наративи. Вони гучні, активно виступають у публічному просторі, але становлять невелику меншість – близько 30 депутатів із 720. Впливу на ухвалення рішень вони не мають. Тому основна проблема не в парламенті", - зауважила Юкнявічене.
За словами заступниці голови підкомітету Європарламенту з безпеки та оборони, найбільший виклик сьогодні - це позиція Угорщини. Угорщина блокує ключові рішення та фактично виступає як канал впливу Кремля в межах Європейського Союзу. І це без перебільшення - серйозна загроза.
"Мушу визнати, що наразі бракує дієвих інструментів, аби зупинити таку поведінку. Багато хто покладає великі сподівання на парламентські вибори в Угорщині, які мають відбутися у 2026 році. З'явилася нова політична сила, що належить до Європейської народної партії, моєї політичної родини. Вона лідирує в опитуваннях. Можливо, саме угорське суспільство зможе змінити ситуацію та відкрити шлях до конструктивної європейської політики", - наголосила Юкнявічене.
Заступниця голови підкомітету Європарламенту з безпеки та оборони також додала, що Віктор Орбан, як і багато інших авторитарних лідерів, грає в дуже просту, але надзвичайно небезпечну гру - створює уявного ворога, а потім мобілізує політичну підтримку, змагаючись із ним. На жаль, сьогодні таким ворогом для нього стала саме Україна.
"Не можна виключати, що й інші країни з часом можуть чинити подібний опір. Саме тому виникає потреба змінити правила ухвалення рішень у межах ЄС. У попередньому скликанні ми вже підтримали чітку позицію щодо скасування права вето. Ми вважаємо, що зміни до установчих договорів ЄС необхідні.
Втім, постає складне питання: як це реалізувати, якщо ці договори були ратифіковані на референдумах у кожній країні-члені? Це дуже непростий і політично чутливий процес.
Тому сьогодні як ніколи важливо, щоб у кожній державі-члені були відповідальні лідери, здатні діяти в інтересах європейської єдності", - резюмувала Юкнявічене.
