Україна формує механізм для подання позовів до міжнародного реєстру збитків і компенсаційної комісії, щоб визначити загальну суму шкоди, завданої російською агресією. В основі процесу – індивідуальні заяви від громадян та компаній, які постраждали від дій Росії.
Про це заявив представник МЗС Микола Юрлов під час круглого столу в “Уніан” на тему використання арештованих активів РФ.
“Це не тільки громадяни України, це фізичні особи будь-якого громадянства, юридичні особи, в тому числі іноземні, на території України. І держава Україна може подавати позови або заяви до міжнародного реєстру збитків, а згодом – до міжнародної компенсаційної комісії. Ми максимально закликаємо тих, хто постраждав від російської агресії, подавати такі заяви або позови до реєстру збитків. І тоді ми зможемо універсалізувати загальну суму претензій до РФ щодо завданої шкоди внаслідок агресії”, – пояснив Юрлов.
За словами дипломата, завдяки цим заявам Україна зможе створити єдину базу для подальших вимог репарацій та використати її у міжнародних судах і структурах, які вже працюють над механізмом компенсацій.
Водночас експертка Київської школи економіки Анна Власюк наголосила, що Росія не має жодних правових підстав подавати зустрічні позови щодо арешту або конфіскації її активів у Європі.
“Відповідь – ні. І вона дуже просто пояснюється, тому що не існує жодного міжнародного договору, який би встановлював юрисдикцію міжнародного суду по відношенню до Росії на стосовно такого характеру спору”, – заявила вона.
Власюк додала, що Міжнародний суд ООН ретельно оцінює кожну справу, і навіть за наявності відповідних договорів може відмовити у розгляді, якщо питання не підпадає під їхні положення. Саме тому, за її словами, Росія не має “жодного договору, який хоча б приблизно давав би їй право позиватися до Міжнародного суду ООН”.
