Відновлення практики публікації електоральних рейтингів в Україні під час повномасштабної війни створює ризики для суспільної єдності та відволікає увагу від ключових завдань держави.
Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий радник Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань.
За його словами, на початку повномасштабного вторгнення серед провідних соціологічних центрів існувала неформальна домовленість не оприлюднювати дані про електоральні настрої.
«Політики, звісно, продовжували замовляти такі дослідження — і влада, і опозиція, адже для них це важлива інформація. Але в публічний простір ці дані не виносили», — зазначив експерт.
Однак, за його словами, з кінця 2024 року ситуація почала змінюватися, у відкритому доступі з’явилися рейтинги, хоча низка авторитетних інституцій і далі утримуються від публікації таких даних.
Гарань наголосив, що в умовах війни оприлюднення електоральних рейтингів є недоцільним, оскільки вони не відображають реальної політичної картини.
«Ми не знаємо, коли відбудуться вибори, хто братиме участь і якими будуть політичні конфігурації. Тому постійне “вкидання” рейтингів створює ефект ворожіння на кавовій гущі», — пояснив він.
За його словами, це провокує передчасну політичну конкуренцію та емоційні дискусії в суспільстві.
«Іноді доходить до абсурду: різниця між кандидатами перебуває в межах статистичної похибки, але їх уже намагаються “розставити” по місцях. Це просто несерйозно», — зазначив експерт.
Він підкреслив, що такі процеси лише відволікають від головного завдання країни в умовах війни: «Це відволікає від концентрації на перемозі і збереженні єдності».
