Європейські держави не хочуть обговорювати вимоги Кремля щодо перебудови системи безпеки в Європі, доки Росія продовжує війну проти України та порушує міжнародні домовленості. Така позиція може загострити розбіжності між європейськими союзниками та адміністрацією президента США Дональда Трампа. 
Про це пише
Bloomberg із посиланням на обізнаних із перебігом обговорень співрозмовників.
Європейські посадовці наполягають: вимоги Володимира Путіна, висунуті ще до повномасштабного вторгнення, неприйнятні. Тоді Кремль фактично вимагав скоротити присутність НАТО у Східній Європі. Європейські країни вважають, що обговорювати такі питання немає сенсу, поки Москва веде війну проти України.
Один із головних принципів чинної системи безпеки – стримування російської агресії. Тому, на думку європейських представників, переговори про її зміну за умов, коли Росія порушує вже наявні домовленості, були б нелогічними.
Водночас підхід США відрізняється. Адміністрація Дональда Трампа прагне обговорювати питання європейської безпеки паралельно з іншими темами мирних переговорів із Росією. Це викликає занепокоєння в європейських столицях.
Речниця Білого дому Анна Келлі заявила, що США визнають важливість захисту європейського суверенітету, центральної ролі НАТО в колективній обороні та права кожної держави самостійно ухвалювати рішення щодо власної безпеки.
Спецпредставник Трампа Джаред Кушнер після переговорів із європейськими та українськими посадовцями повідомив, що Вашингтон працює над практичними домовленостями, які мають враховувати безпекові інтереси всіх сторін. Серед запропонованих напрямів – постійні консультації з безпеки, надійні канали кризового зв’язку, прозорість військової діяльності та заходи зі зниження ризику ескалації.
Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський застеріг, що союзники не повинні прагнути миру більше, ніж сам Путін. Він також розкритикував підхід американських посадовців, які, на його думку, зосереджуються на територіальних питаннях, тоді як справжня мета Кремля – відновлення Російської імперії.
Критика лунає і в Конгресі США. Сенатор-демократ Майкл Беннет нагадав, що європейська система безпеки вже існує – це НАТО, а головною загрозою для континенту є не брак діалогу, а російський президент.
Окремою проблемою залишаються гарантії безпеки для України після завершення війни. Союзники обговорюють можливість надати Києву гарантії, подібні до статті 5 Північноатлантичного договору, зокрема військову допомогу та озброєння в разі нового нападу Росії. Водночас Москва виступає проти присутності західних військ в Україні, тоді як Київ і його європейські партнери вважають таку присутність важливим чинником стримування майбутньої агресії.
За словами співрозмовників Bloomberg, європейські посадовці наполягають, що спершу має бути припинення вогню, а вже після цього – домовленості про післявоєнну безпеку. До таких домовленостей мають долучитися всі європейські держави.
Наступного тижня в Абу-Дабі мають відновитися переговори за участю України, Росії та США. Сторони планують продовжити обговорення механізмів реалізації та контролю за можливими мирними домовленостями, а також заходів для зниження напруженості. Європейські представники, ймовірно, також будуть у місті, але долучаться до переговорів лише за умови достатнього прогресу.
Територіальне питання поки що фактично відклали, оскільки воно потребує рішень на найвищому політичному рівні. Путін продовжує вимагати передання Росії всього Донбасу та, за оцінками європейських посадовців, не демонструє готовності до серйозних переговорів про завершення війни найближчими місяцями.
Тристороння зустріч України, США та Росії відбудеться 10-11 листопада в Абу-Дабі за посередництва американської сторони. Серед тем, які планують обговорити, – можливе енергетичне перемир’я, безпека судноплавства в Чорному морі, гуманітарні питання та обмін полоненими.
