Четверта частина «розслідування» Бігуса показала, що його проведення не лише не має нічого спільного з журналістськими стандартами, а й те, що замовники від влади готові спекулювати на найсвятішому – на обміні полонених.При тому вибрано сюжет, суті якого Бігусу знаючі люди або не пояснили, або він умисне вдався до грубих маніпуляцій. Йдеться про звільнення з полону начальника відділення розвідки 81-ї десантно-штурмової бригади Андрія Гречанова з позивним «Рахман». У Bihus.Info стверджують, що Медведчук намагався не дати Мочанову звільнити «Рахмана», щоб це згодом зробили на президентському рівні, оскільки полонений був дуже відомою людиною.
Насправді, кейс «Рахмана» і автогонщика Мочанова дещо інший. Якраз Мочанов повідомив, що у терористів у полоні саме «Рахман». «Рахмана» взяли в полон як цивільного, в цивільному одязі, у машині. «Ми одягнули цивільний одяг, сіли у машини» – це слова самого «Рахмана», які чомусь у «розслідуванні» не прозвучали… Надамо слово самому «Рахману» про перші дні полону: «Мене видавала стрижка. Потім побачили на руці армійське татуювання. На шиї, на шнурку, у мене висіла куля. Прізвище я перекрутив, змінив ім’я. Думав, аби тільки не забути, що їм брехав. Бо вони в голову добряче товкли… Все придумував на ходу. Думав, якщо зізнаюсь, хто я, вони мене взагалі на шматки поріжуть».
Українська сторона (СБУ) робила все, щоб не демонструвати особливого інтересу до фігури «Рахмана» і обміняти його як звичайного полоненого. Тим більше, на той час такі обміни були масовими. Скажімо, 21 лютого 2015 року в Україну повернулося 139 воїнів, значна частина яких – оборонці Донецького аеропорту, 26-27 серпня 2015 звільнили ще 12 громадян України (саме в цей обмін хотіли включити Гречанова).
Але Мочанов перед тим повідомив терористів про те, що в них «Рахман». І тому десантнику довелося сидіти в полоні чотири місяці. Його вдалося звільнити лише з 18 спроби – обміняти 30 листопада 2015 року на майора Збройних сили Росії Володимира Старкова, який був в Україні засуджений на 14 років і якого П.Порошенко помилував.
Записи свідчать, що нібито 28 листопада «Рахмана» вже мали обміняти на російського військового, але, виявилось, що Медведчук «все скасував», бо його мав зустріти П.Порошенко в аеропорту. І Рахмана звільнили …30 листопада. Мусувати питання звільнення 28 листопада, чи 30 листопада – це вищий пілотаж цинізму у той час як сьогодні в РФ і на тимчасово окупованих територіях півострова Крим і частин Донецької і Луганської областей незаконно утримуються 413 українських громадян. Але навіть ця маніпуляція є притягнутою за вуха. Тому що Президент Порошенко, дійсно, обговорював тему Рахмана на зустрічі з Меркель і помилування Старкова відбулося 1 грудня 2015 року.
Насправді, «розслідування» Бігуса щодо обміну полонених, крім натягнутих маніпуляцій проти П.Порошенка, виконує ще одну важливу для влади функцію: затінити повний провал команди Зеленського в обміні полонених. З грудня 2019 року, який був проведений за рахунок знакових росіян і їхніх поплічників, яких було затримано при Порошенку, Зеленський не провів жодного обміну українських громадян. При тому, що на сьогодні більше 400 українських громадян зазнають переслідувань під владою Росії.
Ситуацію з обміном могла врятувати операція СБУ з виманювання найманців НВК «Вагнер». Йдеться про операцію з затримання 28 російських найманців, які брали участь у бойових діях на Донбасі проти України.
За інформацією, яка просочилася в пресу, у складі групи планували затримати — двох терористів, причетних до знищення «Боїнга» МН-17 під Торезом; одного терориста, причетного до знищення Іл-76 в Луганському аеропорту; одного терориста, причетного до знищення АН-26 поблизу Луганська.
У випадку, якби з Офісу президента Зеленського не стався витік інформації по цю операцію, Україна б отримала дуже «якісних» військових злочинців, які могли би і покази для майбутнього міжнародного трибуналу над російськими агресорами дати, і дозволити вийти на волю бранцям Кремля.
