“Слуги народу”, порушуючи регламент, намагаються прийняти закон про столицю, через який Офіс Президента хоче забрати у міського голови Кличка повноваження керівника міської адміністрації й передати на іншу особу, яку кияни не обирали на цю посаду. Натомість в ОП планують віддати ці обов’язки чиновнику, який подобається БанковійПро це йшлося у спецсюжеті журналістів телеканалу
“Еспресо” у програмі “Вечір з Миколою Княжицьким.,
Два роки триває холодна війна Кличка та Зеленського. Бойові дії то закінчуються перемир’ям – як це було з приходом Єрмака на Банкову, то розгортаються з новою силою – як це було навесні та влітку цього року.
Протистояння мера Києва Віталія Кличка з командою президента розпочалося ще у 2019 році відразу після виборів. Тодішній голова Офісу Президента Андрій Богдан почав активно готувати обґрунтування дострокової відставки Кличка та перевиборів в столиці. Зокрема пропонувалось прийняти новий закон про столицю, де б розподілялись повноваження голови міста і голови КМДА, а також був запущений виборчий процес.
Тоді головним промоутером цієї ідеї став Олександр Ткаченко – на той час нардеп “Слуг”, а також колишній медіаменеджер олігарха Ігоря Коломойського, а тепер – Міністра культури. Саме його партія влади розглядала як ймовірного кандидата на мерське крісло. Сам Ткаченко не приховував своїх амбіцій та інтересу, відтак якраз і взявся лобіювати закон про столицю.
Тоді, у 2019 році він зазначив: “Одним із пріоритетних законів, який "Слуга народу" збирається вносити в парламент, буде саме закон про столицю. Там усі ці пункти щодо перерозподілу повноважень і делегування їх у райони, щодо того, як буде формуватися влада в Києві, є. Паспорт цього законопроєкту вже готовий, деталі обговорюватимуться найближчим часом”.
Окрім цього, була інформація підтверджена прессекретарем уряду Василем Рябчуком, що 24 липня 19-го року Офіс Президента навіть направив до уряду прохання внести подання про звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації.
Проте такий сценарій не був реалізований, бо не вписувався в часові рамки - до кінця 2019 року виборчий процес запустити не встигали, а у 2020 році мали відбутися чергові місцеві вибори. І хоча закон про столицю проголосували у першому читанні, восени, після відставки Богдана, конфлікт між Банковою і Кличком тимчасово затих.
Протистояння відновилося з новою силою вже в лютому цього року. Спершу в Офісі Президента запропонували передати столичний довгобуд — Подільсько-Воскресенський міст — на баланс Укравтодору. Мовляв, міська влада нічого не робить. Потім, під час карантину там розкритикували мера за погано організовану видачу спецпропусків на громадський транспорт. Своєю чергою Кличко закликав Кабмін ввести загальнонаціональний локдаун, пригадавши про критичну статистику і провал масової вакцинації. На це прем'єр-міністр відповів різкою відмовою, натякнувши на можливість позбавити Кличка функцій голови КМДА. Кличко ж розцінив цю відповідь як погрозу.
А уже з травня почалися масові обшуки у столичних комунальних підприємствах та департаментах КМДА. Правоохоронці приходили навіть додому до мера. Тоді було одночасно порушено аж 138 кримінальних проваджень.
Законопроєкт про столицю, який був прийнятий у першому читанні, вносить три основні зміни. Це відокремлення органів виконавчої влади м. Києва та КМДА, створення в місті районних рад, які обирають прямим голосуванням, та впровадження механізму адміністративного нагляду за актами місцевої влади.
Перший пункт уже викликав занепокоєння в експертів. Адже ще у 2003 році Конституційний суд постановив, що лише обраний киянами міський голова може бути призначений очільником КМДА.
“Офіс Президента зараз хоче забрати у міського голови повноваження керівника міської адміністрації й передати на іншу особу, яку кияни не обирали на цю посаду, також не обирали її керувати самоврядуванням у Києві. Натомість вони планують віддати їх на чиновника, який подобається Банковій”, – зазначив депутат Київради Леонід Ємець.
Окрім цього, не зрозуміло і те, як формуватимуться районні ради.
“Слуги” вкотре порушили регламент ВР, до 2-го читання вони взяли закон, який був проголосований в 1-у читанні, повністю зруйнували ту табличку правок, яку сформували депутати, і сказали, що вони будуть його писати по-новому”, – додав Ємець.
Також директора програм політичної політики ІПО Олександра Солонтая зауважив, що з тексту закону не зрозуміло, які крім контрольних та наглядових функцій матиме КМДА.
“Якщо ж адміністрація матиме ще якісь управлінські функції, як зараз, то як тоді вирішувати проблему двовладдя. Що є самоврядування, а є державна адміністрація. Чи навпаки залишиться повністю відповідальність за київською міською радою, за виконавчим комітетом, і тоді наскільки взагалі буде готова функціонувати ця система без органів центральної влади, без уряду?”, – зазначив Солонтай.
У міській раді ж припускають, головна мета цього закону насправді – узурпувати владу в столиці.
“Ніхто не хоче вести дискусію, демократичну дискусію, хочуть щось нав'язати для того, щоб спровокувати дострокові вибори до міської ради й вибори мера, або щоб просто узурпувати владу на рівні президентської вертикалі”, – наголосив радник мера Києва Дмитро Білоцерківець.
Тим часом дострокові вибори відбудуться в Чернігові – після смерті народного депутата-мажоритарника Антона Полякова. І якраз там може відбутися попередня битва за Київ. Міський голова Чернігова – Владислав Атрошенко чужий для Зе-влади, адже політик зі стажем, був навіть в фракції БПП. Та головне, що зараз – близький союзник Віталія Кличка. І, очевидно, цей альянс захоче отримати свого депутата, Банкова ж спробує цьому завадити.
