На державний телеканал “Дом” влада виділяє колосальні фінанси з державного бюджету України та використовує канал для особистого піару президента Володимира Зеленського
Про це йдеться в розслідуванні журналістів телеканалу
“Еспресо” спеціально для програми “Вечір з Миколою Княжицьким”.
Коли говорять про минуле Володимира Зеленського, то переважно згадують йому кар’єру коміка. Але забувають, що це також успішний медіа-бізнесмен, топ-менеджер телеканалу “Інтер”. П’ять років тому з друзями навіть свій телеканал запустив – так і називався “Квартал”. Правда, це був розважальний проєкт і входив в медіа-групу 1+1. Але олігархи – союзники непевні, зрадили вже не одного. Схоже, Зеленський дозрів до своєї газети “Правда” - солідної, впливової, а головне – вірної.
1 березня 2021 року розпочав свою роботу телеканал “Дом”. Його завданням визначено мовлення на окуповані території Донбасу та анексований Крим для протидії інформаційному впливу агресора.
Саме цим фактом влада пояснювала, що всупереч закону – телеканал майже повністю російськомовний. Хоча ще рік перед тим заявляли: половину мовлення будуть вести українською. Проте, не склалося.
Появу цього телеканалу Зеленський анонсував особисто – і ще до того, як був обраний президентом.
“Потрібно зробити російськомовний потужний канал, який був би міжнародним, він мовив би на територію Криму, Донецька та Луганська, на територію Європи, США та Ізраїлю. Який показував би прагматично і правильно реальні новини, реальне життя в Україні, що у нас відбувається. Ми б говорили про те, що, хлопці, вас обдурили.” - заявляв Володимир Зеленський
Це одна з тих реліктових обіцянок, яку Зеленський таки виконав. Телеканал справді запустили. Щоправда, про “потужний канал” ми ще поговоримо. І про колосальні бюджети, і про мізерні перегляди. Але загалом – свята це справа: визволяти з інформаційного полону українців. Тільки, на жаль, все це більше схоже просто на завісу, якщо її відхилити – там рояль.
“Це недопустимо, це говорить про те, що люди, які керують цим телеканалом, вони не розуміють, що таке протидія російській інформаційній агресії, вони абсолютно некомпетентні, непрофесійні, і плюс в них достатньо багато грошей, щоб просто впусту витрачати їх на рекламні кампанії у Львові, у Чернівцях, в Івано-Франківську, в Києві, у будь-якому українському міст,” - пояснив член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський.
Що ж таке хочуть розказати на телеканалі “Дом” українцям – за їхні ж гроші, чого вони не можуть дізнатися з інших десятків телеканалів? Що таке ексклюзивне приготували на російськомовному каналі для мешканців україномовних Ніжина та Коломиї, Золотоноші та Жовкви, Пирятина та Бучача? На жаль, ми не змогли почути пояснення шеф-редактора телеканалу “Дом” Олексія Мацуки. Він відмовився спілкуватися.
Вірити в те, що агресивна рекламна кампанія – банальний розпил наших грошей не хочеться. Тому, зупинимося на більш шляхетній версії, яку просувають наближені до Банкової політтехнологи. Мовляв, мешканці Донбасу – це ж не тільки ті, що залишилися на окупованих територіях, але мільйони вимушених переселенців, які розсіяні по всій Україні. Ось для них і рекламують. Тільки чомусь медіа-експерти в таку легенду не вірять.
“Це виглядає, як такі постріли по горобцях із великої гармати. Я думаю, що з переселенцями потрібно комунікувати більш точково, при тому, що вже діджитал розвинутий і він дозволяє це.” - пояснила директорка ГО “Детектор медіа” Галина Петренко.
“Було бажання чітке отримати свій телеканал, свій, російськомовний, щоби закривши канали Медведчука, тримати, так би мовити електорат сходу і півдня під себе, і це абсолютно типовий пропагандиський канал, зроблений в найгірших традиціях під гарною обгорткою. Щоби це був канал за державні гроші, за гроші платників податків, за людські гроші піарилася влада по всій країні, знайшли в усі мережі.” - вважає народна депутатка Вікторія Сюмар.
Але справа в тому, що задекларована ціль телеканалу “Дом” - не Україна, так само як місія “Голосу Америки” - не США, а “Німецької хвилі” - не ФРН.
“У хороших демократія немає такої практики, та ж Америка, яка дуже славиться своїм відстоюванням свободи слова, всередині країни в неї незалежні приватні мовники, а Голос Америки він мовить суто на закордон.” - додала Галина Петренко
Відповідно до статті 501 Закону Сміта-Мундта 1948 “Голосу Америки” було заборонено транслювати свої передачі для американських громадян. Мета – захисти американське суспільство від пропаганди власного уряду.
Ще один відомий мовник – “Радіо Свобода”, транслюється Східній Європі, на Кавказі, в Центральній Азії та на Близькому Сході, але не в США. Протягом перших двох десятиліть діяльності роботу Радіо Свобода взагалі контролювало ЦРУ – ця спецслужба працює переважно за кордоном.
І взагалі у США фінансування всіх радіо та теле проектів, що входять до Урядового бюро по міжнародному мовленню здійснюється з федерального бюджету по статті “витрати на зовнішньополітичну діяльність”.
А що в Європі? “Deutsche Welle”, на відміну від інших німецьких мовників, здійснюється з федерального бюджету, а не абонентської плати.
“BBC World Service Radio” фінансується на кошти Міністерства закордонних справ, натомість супутниковий телеканал “BBC World News” фінансується за рахунок передплати та доходів від реклами.
У Франції діяльність іншомовних телеканалів TV5 MONDE та France 24, а також Міжнародного французького радіо теж фінансується урядом.
В Японії іномовники отримують фінансову підтримку уряду, тоді як внутрішньодержавні – виключно за рахунок абонентської плати.
Навіть огидна Russia Today – працює за кордон. Для обманювання самих росіян – існують інші телеканали. Так, Донбас та Крим для України не те саме, що Україна чи Грузія для США. Тому “Дом” - це не класичне іномовлення. Але тільки де-юре. Бо де-факто американцю легше прилетіти в Тбілісі, ніж українцю в Донецьк. Врешті, ми живемо не в ілюзіях, а в реальному світі і маємо розуміти: інформаційна деокупація передбачає і психологічні спецоперації – в тому числі пропаганду, як відповідь на активні дії ворога. Адже мешканці цих територій не суб’єктні, вони в полоні. Такі заходи заборонені всередині вільної країни. Тому в США для внутрішніх злочинців існує ФБР, а для зовнішніх загроз – ЦРУ. Телеканал “Дом” мав би бути таким собі інформаційним ЦРУ, бо навіть створювався на платформі іномовлення – тобто мовлення для іноземців. Але чомусь все більше нагадує навіть не ФБР, а якусь лейб-гвардію президента.
В 2015-2020 роках для закордонного глядача працював телеканал під брендом UATV. Існувало п’ять редакцій: російською, українською, англійською, арабською та кримськотатарською мовами.
І саме на його базі пізніше створили телеканал “Дом” для окупованих територій та той же UATV, який втім не створює оригінального продукту, а просто ретранслює “Дом”.
Журналіст Вадим Коробенко досі дивується: для чого знищили український голос в світі? Він прийшов на UATV одразу з фронту і тому як ніхто розумів: якщо площа ураження “Смерчів” та “Ураганів” сотні кілометрів, то інформаційної зброї – весь світ. Що його особливо здивувало: в першу руку зелена влада взялася закривати самі воєнні проекти, де і працював журналіст.
“Інші програми, де там, ну не знаю, про якісь національні страви або звичаї або культуру чи природу, вони виходили. Програми про українську армію, про перемоги українською зброї над російським агресором були зняті з ефіру.Всім запропоновано залишитися на новинах, мені, в тому числі, назвали, в принципі, збереження тієї зарплатні, яка була на той момент, назвали, яка має бути політика партії, даруйте. І я для себе прийняв рішення, що я не буду продовжувати співпрацю з каналом UATV, який тепер називається прекрасним словом, як от постріл, або слово fuck, називається канал “Дом” - розповів журналіст Вадим Коробенко.
Нова команда бачила собі цей телеканал по іншому. Але чому інколи їхні окуляри наче позичені в російської пропаганди? Хіба ось таку – фейкову Україну, треба показувати окупованим українцям?
“Там дуже багато фрагментів в цьому сюжеті зроблені саме за лекалами російської пропаганди + там демонструвався відеоряд акції протесту, яка була на Банковій, і при цьому диктор за кадром казав, що це люди які сповідують нацизм.” - розповів активіст Сергій Стерненко.
Але якщо Україну захопили неонацисти, то аби повідомити це мешканцям Донбасу – не обов’язково витрачати сотні мільйонів на телеканал “Дом”. Можна просто Russia Today ретранслювати. Сюжет про нацистів – після скандалу, видалили. Але вже зроблена шкода – набагато більша, ніж цей грубо склепаний фейк.
Таким чином насправді телеканал “Дом” виступив не стільки проти конкретних навіть акції протесту, а взагалі проти реалізації громадянами права на протест, показуючи, що протест нібито - це апріорі і виключно негативне явище.
А може і в цьому також специфічна місія телеканалу “Дом”: ретранслювати страхи, комплекси та вологі мрії когось на Банковій? Не просто ж так, ціла прессекретарка президента Юлія Мендель мала власну програму на цьому телеканалі. А от допомогти президенту поборотися за рейтинги цьому телеканалу – навряд чи вийде.
Youtube-канал “Дом” має 135 тис. підписників, проте середня кількість переглядів власних інформаційних передач коливається в межах 3-6 тис. переглядів.
Якщо взяти бюджет телеканалу “Дом” та UATV на цей рік – 298 мільйонів та розділити на кількість підписників 135 тисяч, то один глядач коштує українцям – 2207 гривень.
Мінімальна пенсія в Україні – 1854 грн., мінімальний прожитковий мінімум – 2294 грн.
Звичайно, цікаво б було дізнатися – скільки активних глядачів, скільки часу вони дивляться, звідки вони – з окупованого Донбасу чи вільної України? А особливо цікаво – скільки ж глядачів в телевізорі, яка доля і частка. Цю інформацію можуть дати лише менеджери “Дому”. Але шеф-редактор Мацука каже, що не буде говорити з нами, ображений.
Взагалі-то, в цивілізованому світі опозиція ніколи не хвалить, вона в принципі існує для іншого. Але питання – для чого існує “Дом” цікавить також Ленур Іслямов. В минулому – кримський бізнесмен, власник телеканалу ATR. До анексії півострова – чи не єдиний проукраїнський канал. Недавно до нього приїздили друзі з Криму і Ленур, як професійний медійник, поцікавився – а що там розрекламований владою “Дом”?
На каналі АТР нині працює півтори сотні співробітників. Багато з них ходять під кримінальними справами в Російській Федерації, дехто відсидів в тюрмі за свої репортажі. І поки “Дом” отримує мільйони на закупівлі радянського кіношлаку 50-80 років, АТР перманентно блокують державну підтримку.
“І ось на сьогоднішній день ми не знаємо, коли ми зможемо відплатити за супутник, ми не знаємо, коли ми оплатимо за оренду, ми в підвішеному стані. З нас якийсь опозиційний телеканал роблять, з нас постійно якісь ворогів ліплять, навіщо? Замість того, щоб направляти інформаційні знаряддя наші в сторону Криму, в сторону Путіна, щоб ми боролися з Путіним.” - пояснив генеральний директор каналу “АТР” Ленур Іслямов.
Парадокс, але команда, яка завдяки медіа-технологіям зробила Зеленського президентом – так легко втратила свою профпридатність. Не тільки ефективного контрнаступу на агресора організувати не можуть, навіть свого хазяїна не захищають. Їхній продукт точно не допоможе Зеленському перемогти вдруге. Поки ж, вперше з часів Януковича в Україні заявили про відновлення цензури, пропаганди та залякувань журналістів. Роблять це різні люди, з різними політичними симпатіями.
18 жовтня ведуча щотижневої політичної програми “Зворотній відлік” на каналі “Суспільний” Мирослава Барчук заявила про тиск та ультиматуми з боку Офісу президента.
Це не перша така заява. Раніше про повернення практики “темників” заявила медіа-експерт Наталія Лігачова. Це спеціальні вказівки журналістам як і що висвітлювати, яку запровадили ще коли Медведчук був головою Адміністрації президента Кучми.
Про те, що влада через бойкот та відкликання своїх представників на етери тисне на журналістів заявив і Савік Шустер.
Також, Микола Княжицький влітку заявив, що Володимир Зеленський дав команду переслідувати інвестора “Еспресо»” Костянтина Жеваго, аби той віддав телеканал владі.
“У квітні 2019 року Зеленський, тоді ще кандидат в президенти, мав бути на теледебатах, яке організував суспільний мовник. Тоді дебати вела Мирослава Барчук. Зеленський проігнорував закон та не прийшов до студії суспільного мовника. Він влаштував своє шоу, на стадіоні. Зрештою, нічого дивного, коміку потрібен хайп, він його отримав.” - заявила політичний аналітик Ольга Попович
Але вже два роки Зеленський – президент. Тільки так і не зрозумів, що в Україні немає державного телебачення, а Суспільне, як казав один класик – “нічого вам, пане президенте, не винне”. Українцям – так, вам – ні. І телеканал “Дом” не ваш офіціант. Зовсім не смішно, а радше страшно, коли глава держави хоче мати свою газету “Правда” чи “Фелькишер Беобахтер”. Бійтеся великих комплексів маленьких людей.
