Енергетична криза і шалений дефіцит вугілля на складах ТЕС не вигадані опозицією чи журналістами. Це реальна загроза, створена владою.
Про це заявила народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність” Вікторія Сюмар.
“Є офіційні цифри міністерства енергетики України. На сьогодні на складах ТЕС знаходяться 425 тисяч тонн вугілля. Це на 333 тисячі тонн менше, ніж технічно необхідний мінімум для нормальної роботи енергосистеми. І це на 2 мільйони тонн менше, ніж планові розрахунки міністерства енергетики”, – констатує Сюмар.
“Україна традиційно входила в зиму із запасами вугілля, які складали 2 мільйони 700 тисяч тонн. Тобто це співмірні величини. Навіть в кризові роки 2015-2016 роки – це було 2 мільйони 700 тисяч тонн. І зараз ви бачите цифру, яка складає 425 тисяч тонн”, – порівнює Сюмар.
“Внаслідок цього всього у нас 62 енергоблоки теплоелектростанцій сьогодні не працюють. Думаю, що сьогодні країна чекає не звинувачення на адресу ЗМІ, а конкретних відповідей – де ж Україна планує взагалі брати вугілля? Чи будуть і коли будуть підписані контракти, наприклад, зі Сполученими Штатами, Австралією, Південноафриканською республікою”, – зауважує народна депутатка.
“Нещодавно ми дивилися з вами ще один відосик з керівниками правоохоронних органів країни, яких дуже турбувала тема диверсифікації постачання вугілля у 2014 році. Хотілося б почути через 7 років, що в нас нарешті з диверсифікацією цих поставок. До того ж хотілося б почути, а що в нас з програмою енергоефективності і модернізації ТЕС. Тому що ця програма була в 2015 році започаткована президентом Порошенком і нашою командою. Вона передбачала, щоб не було залежності від вугілля марки антрацит, яке мало де насправді можна купити, встановлення нових котлів, на яких можна було спалювати вугілля марки Г, так зване газове вугілля. Ця програма досить активно працювала і більша частина котлів на ТЕС були змінені. За останні 2 роки влада чомусь вперто мовчить, що із виконанням цієї програми”, – нагадала Сюмар.
“Коли нам намагаються знову впихнути відосик, що будуть пільгові ціни і вони будуть зафіксовані на одному рівні – забувають нагадати, що в більшості регіонів встановлені об’єми, за якими одне домогосподарство може отримати за пільговими цінами цей газ – 800 кубів на рік. Це на один місяць 65 кубів на одне домогосподарство. Це означає топити газом українці вже не зможуть, принаймні ті, які сподіваються на цю соціальну ціну. А це переважна більшість людей. На них хіба що можна тарілку супу зварити на день”, – іронізує Сюмар.
“Що робити сьогодні місцевим бюджетам? Напевно варто кошти, які сьогодні забирають від перевиконання бюджету на “велике крадівництво”, спрямувати у місцеві бюджети для того, щоб компенсувати різницю у тарифах ЖКГ”, – переконана Вікторія Сюмар.
“Ця енергокриза може коштувати українцям дуже дорого. Ми вже купуємо електроенергію у Білорусі. Знаємо, що в Білорусі немає ніякої генерації електроенергії. Це по факту російська електроенергетика. І потрапляння в залежність від РФ в енергосекторі може коштувати України державності. Ми не раз це проходили. І зараз мова йде не тільки про купівлю електроенергії, а і про пряму закупівлю газу. У мене питання: а як з приводу прямого фінансування держави-агресора? Ні в одного силовика не постає питання, це взагалі що? Це державна зрада, чи як це можна назвати через 7 років війни з Росією?”, – запитує Сюмар.
Ситуація критична: державний регулятор готується до переходу виробництва електроенергії на газових ТЕС та ТЕЦ
“Ми закликаємо владу підняти питання на переговорах з міжнародними партнерами, США, ЄС, с приводу енергетичного шантажу і використання енергетичної зброї як інструменту гібридної війни проти України і вже проти ЄС. Ми бачимо, як це відбувається. Бо інакше нам загрожує енергетичний зашморг Кремля з усіма наслідками. Це буде виконання всіх політичних вимог, які Путін протягом останніх років ставив перед Україною. І які блокувалися нашою командою”, – нагадала Сюмар.
“Листопад 2021 року мені дуже нагадує листопад 2013 року, коли була згорнута Віктором Януковичем євроінтеграція. Ми стоїмо перед тими самими загрозами, тільки посиленими ще й військовим компонентом”, – резюмує Вікторія Сюмар.
