Народні депутати з фракції «Європейська Солідарність» обурені рішенням комітету ВР із закордонних справ, який сьогодні «переграв» своє попереднє рішення включити Петра Порошенка до складу української делегації в ПАРЄ. 
«Ми, наша політична сила, наполягаємо на тому, що маємо використати всі контакти, всі міжнародні майданчики для посилення України. Саме тому «Європейська Солідарність» делегувала до ПАРЄ найдосвідченішого дипломата Петра Порошенка. Місяць тому комітет закордонних справ прийняв важливе політичне рішення щодо неможливості присутності в міжпарламентських делегаціях депутатів забороненої фракції ОПЗЖ і необхідності переформатувати ці делегації, делегувавши туди сильних представників з інших фракцій, зокрема, Петра Порошенка з «Європейської Солідарності», – пояснила співголова фракції Ірина Геращенко.
«Голова ВРУ місяць не підписував рішення комітету про вилучення ОПЗЖистів і направлення туди Петра Порошенка, а сьогодні сам комітет переглянув це рішення, відібравши по суті місце в Петра Порошенка і делегувавши туди більш лояльних до Банкової, більш слухняних представників груп «За майбутнє» і «Довіра», які правильно голосують в парламенті, яким можна включатися в марафон. Це, звичайно, підрив єдності, про яку багато говорить влада, але як бачимо – насправді відбувається інше», – констатує народна депутатка.
«Це не перший подібний сигнал. Згадайте заборони на виїзд Порошенка в ПА НАТО, згадайте інші огидні, ганебні речі. Я вважаю, що зарано забувати про те, що війна не закінчилася на фоні Бахмута і Соледара. Ми будемо робити все для того, щоб захищати принципи демократії, парламентаризму, свободи слова. Подібні речі не можуть толеруватися ні в парламенті, ні в суспільстві», – переконана Геращенко.
Народний депутат Володимир Ар’єв зауважив, що нинішня влада, яка має зараз історичний шанс, натомість буде згадуватись дріб‘язковістю, як ніяка інша в Україні.
«Замість того, щоб підтримувати імідж єдності політсил, Банкова руками комітету ВР із закордонних справ вирішила не пустити Порошенка в ПАРЄ. Замість мегадосвідченого дипломата, п‘ятого президента, який завжди активно і професійно виступає за підтримку України західними партнерами, за надання зброї і фіндопомоги, в делегацію зайде представник бізнес-групи «Довіра» Бакунець. З огляду на виклики перед Україною – зовсім нерівноцінна заміна», – пише Ар’єв.
«В ПАРЄ це помітять. А оскільки ПАРЄ складається з депутатів національних парламентів європейських країн, помітять і у важливих для України столицях. Так само, як помітили тупе і незаконне рішення влади не пустити Порошенка на сесію Парламентської Асамблеї НАТО», – нагадав Ар’єв.
Народна депутатка Вікторія Сюмар пише, що комітет змінив свою думку «не без «волшебного пєндєля» з Банкової».
«Я не знаю, які дипломатичні контакти або ж перемоги має за собою депутат Бакунець, зате точно знаю, скільки користі там міг би принести Порошенко, зважаючи на його статус, контакти і розуміння реальних потреб країни сьогодні. Він не просто в кожному інтерв’ю іноземному ЗМІ і на кожній міжнародній зустрічі говорить про зброю. Він її сам купує», – зазначає Сюмар.
«Депутати від партії «Слуга народу» вирішили, що Порошенко в Раді Європи від України зайвий. Я розумію, що він їм і в Україні заважає, де так хочеться вже тієї монополії як в телевізійному марафоні: коли є влада і її псевдоопозиційні політичні проекти. І все. Але хочеться спитати в колег: а ми вже справді всіх «пабєділі», що знову взялися за дрібні внутрішньополітичні розбірки в час великої війни?», – зауважує народна депутатка.
«Всі наші зовнішні поразки, включно з втратами державності, відбувалися на тлі нашої внутрішньої ворожнечі і боротьби. Тому поки в нас страшний ворог і допоки кращі з нас гинуть на багатьох фронтах, найгірше, що можуть робити політики – це займатися політиканством, а не підтримкою свого єдиного українського війська, де один за всіх і всі за одного. Скажу більше: це наш єдиний спосіб вижити. Як державі. І це варто було б засвоїти тим, хто не дуже добре вчив історію. І не провокувати внутрішній розбрат. Бо наслідки можуть бути найнепередбачуванішими», – резюмує Сюмар.
