У 2014-2019 роках нам вдалося створити команду, яка професійно протистояла газовому шантажу росії, змогла вибити в кремля їхні козирі і виграти Стокгольмський арбітраж у Газпрому, назавжди позбавившись енергетичної залежності від агресора.
Нам вдалося провести важливі реформи корпоративного сектору, банківської системи, транспортної галузі. Вперше в історії завдяки якісному менеджменту і відсутності відкатів та хабарів «Нафтогаз» приніс багатомільярдні прибутки в бюджет держави. А в 2020-му знову став збитковим.
Олігархи, які втрачали надприбутки на традиційних для себе схемах використання держмонополій і банківського сектору, не пробачили цього і кинули мільйони, залучили кишенькові телеканали для розправи з реформаторською командою, дискредитуючи найпрофесійнішу Голову Нацбанку, успішних міністрів транспорту та інфраструктури, керівників держпідприємств.
Наша команда, до якої належав і глава Нафтогазу Коболєв, виграла арбітраж у «Газпрому». Сьогоднішня справа проти Коболєва – це повернення в часи вибіркового і політично вмотивованого правосуддя. Переслідування Коболєва вигідне росії і виглядає як помста за її поразку.
Суд, виграний Нафтогазом у Газпрому, розірвав кабальну угоду, приніс українському бюджету мільярди доларів, а не збитки.
«Європейській Солідарності» прикро, що в цьому задіяні антикорупційні органи, які покликані боротися зі зловживаннями, а не карати тих, хто протистояв зловживанням в енергетичному секторі. Не хотілося б, аби результатом цих дій стало формування недовіри до антикорупційних органів.
Тим більше, що результати конкурсу на керівника НАБУ експерти вважають непрозорими, а самого новообраного керівника – надто близьким до Банкової.
У владу треба залучати професіоналів. А коли за реформи карають, за виграні в рф справи погрожують в’язницею – це навряд чи є мотивацією для сотень успішних менеджерів йти працювати з приватного сектора у державний.
Наша команда висловлює підтримку Андрію Коболєву і вважає цю справу політично вмотивованою.
