Більшість відомих російських лібералів досі уникають відповідальності всіх росіян, намагаються все звести до провини Путіна і його партії і, на думку керівника Інститута національної пам’яті Антона Дробович, з ними нема про що говорити. Попри це, у Росії є опозиціонери, з якими України могла б підтримувати контакт. 
Про це Антон Дробович розповів
в інтерв’ю «Главкому».
«Більшість лібералів, як от Михайло Ходорковський, чи Олексій Навальний, чи Ілля Яшин не виглядають такими, з якими варто говорити. Я читаю інколи, що вони пишуть. Навіть ті, які сидять у в'язниці, інфіковані якщо не імперіалізмом, то якимось вірусом недоправдивості щодо Росії. Вони уникають відповідальності всіх росіян, намагаються все звести до провини Путіна і його партії», – каже Дробович.
Він наголосив, що окрім «провини лише Путіна», про яку так люблять говорити російські ліберали, існують також сотні тисяч російських окупантів, які продовжують чинити військові злочини на територіях України.
«А як же сотні тисяч солдат окупантів? Як щодо провини десятків мільйонів людей, які підтримують дії Путіна? Так само ці люди просторікують про те, що росіяни жертви і заручники путінського режиму, але не видно, щоб вони категорично виступали за дефрагментацію та роззброєння Росії, позбавлення її ядерної зброї та інших засобів агресії. Нехай вони спочатку піднімуть бунт, знесуть свій політичний режим, а потім будемо спілкуватися з ними», – наголосив керівник Інституту національної пам’яті.
На його думку, в Росії все ж є так звані «хороші руські», з якими можна говорити про історію Росії, зокрема і обговорювати імперськість.
«Готові говорити з усіма адекватними, хто засуджує путінський режим і його злочини, якщо їхня позиція та конкретні дії направлені на демонтаж путінського режиму. З істориків можу назвати Андрія Зубова, з політологів – Андрія Піонтковського», – розповів Дробович.
Антон Дробович наголошує, що вибір у росіян невеликий: або бунт, або пекло.
«У залежності від того, що вони оберуть, такі перспективи майбутнього і матимуть. Знаєте, як і більшості українців, мені не цікава їхня майбутня доля. Більшість наших співгромадян бачать росіян у пеклі після всього того, що вони накоїли і продовжують коїти. Так, це емоційна реакція. Але поки я не бачу, щоби росіяни щось зробили, аби змінити цю думку про них в українців», – каже він.
Так звані «хороші руські» викликають розчарування, наголошує Дробович, тому що деякі з них живуть за кордоном і користуються повною свободою слова, але не все рівно не «називають чорне чорним, а біле білим, не засуджують путінізм».
«Так звані «хороші руські» викликають розчарування. Багато серед них лицемірів, які таємно в душі бажають, щоб РФ перемогла. Розумом вони знають, що це злочинна війна, але не можуть погодитися зі справедливим покаранням за неї», – резюмує керівник Інституту національної пам’яті.
Антон Дробович зазначає, що Україна може говорити про діалог з окремими колами в російському суспільстві, які чітко визнають, що Росія вчинила агресію, які готові працювати над зміною політичного керівництва в Росії, може говорити з ними про те, що путінізм має бути засуджено, що Росію слід вигнати з наших територій, про виплату репарацій, але не з путінською Росією.
