З початку повномасштабного російського вторгнення Служба безпеки не ініціювала санкції проти більшості топ-проросійських політиків України: зі щонайменше 32 таких “державних діячів” під українські санкції потрапили лише до 7, а конфіскували майно лише в одного з них – Віктора Януковича.
Про це йдеться у розслідуванні StateWatch для
Kyiv Independent.
Хто потрапив під санкції та за якими критеріями?
Зазначається, що з початку великого вторгнення РНБО ввела санкції проти понад 5,5 тисяч організацій і 6 тисяч осіб. За даними Мін’юсту, 250 з них мають активи в Україні. Але на сьогоднішній день держава арештувала активи лише у 26 осіб, які потрапили під санкції.
Проаналізувавши санкційні списки StateWatch виявила, що українська влада не бажає вносити в нові санкційні списки відомих і впливових проросійських політиків: щонайменше 25 топ-проросійських політиків в Україні , які роками підтримували режим Путіна, досі не потрапили до санкційних списків. Відповідно, ці особи зберегли контроль над своїми активами, які вже могли бути конфісковані на користь України та задіяні для відновлення.
“Основна причина полягає в тому, що СБУ є фаворитом щодо ініціювання санкцій у міжурядовій робочій групі з санкцій. Ця група, створена в серпні 2022 року, об’єднує кілька державних органів, як от Мінекономіки та СБУ. Він регулярно збирається, щоб дати дозвіл на санкції та передавати їх на затвердження РНБО”, – йдеться в матеріалі.
За словами джерел StateWatch, СБУ пояснює свою повільність тим, що збір інформації про впливових проросійських політиків займає більше часу, ніж про колаборантів нижчого рівня.
Більше того, понад 600 громадян України, до яких застосовано санкції, не тільки не є політичними фігурами високого рівня, але й загалом маловідомі.
Водночас Служба безпеки не ініціювала санкцій проти більшості топ-проросійських політиків України: із щонайменше 32 таких політиків українські санкції потрапили лише до семи. Лише в одного з них – Віктора Януковича – конфіскували майно.
За прикладом США, Великої Британії, ЄС та інших РНБО України запроваджує санкції проти російського військово-політичного керівництва, бізнес-кіл, компаній та організацій, але не найвидатніших українських проросійських політиків.
“Деякі з них уже вісім років перебувають у санкційних списках іноземних держав, але досі не потрапили під санкції в Україні”, – констатують аналітики.
Починаючи з 24 лютого 2022 року Україна запровадила санкції лише проти 7 із 32 провідних проросійських політиків. Серед них – екс-глава Адміністрації президента Януковича Андрій Клюєв та екс-заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович, проти яких США ввели санкції ще у 2015 та 2022 роках відповідно.
Ще один скандально відомий колишній чиновник, який потрапив під санкції США, але не України, – екс-заступник Клюєва Андрій Портнов. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, Портнов досі не під санкціями України, оскільки СБУ їх не ініціювала.
За словами анонімного джерела в уряді, на засіданнях міжурядової робочої групи з питань санкцій представники СБУ пояснюють свою прихильність щодо ініціювання санкцій тим, що вони повинні дотримуватися закону. Згідно із ним, санкції можуть бути застосовані лише щодо осіб, які не мають громадянства України, або осіб, причетних до тероризму.
Якщо перше довести порівняно легко, то коли доводиться доводити причетність людини до тероризму, все залежить від СБУ: в одних випадках відомство може оперативно надати урядовій робочій групі докази, а в інших – шукати їх роками.
За словами урядового джерела StateWatch, багато відомих проросійських діячів в Україні давно б потрапили під санкції, якби СБУ поділилася інформацією про хід власного розслідування тероризму щодо цих осіб під час засідань міжурядової робочої групи з питань санкцій, але цього не відбувається.
Натомість СБУ активно перевіряє численних колабораціоністів, які пішли працювати на владу окупантів.
З початку повномасштабного вторгнення Росії РНБО запровадила санкції проти 648 громадян України. Найпоширенішою причиною введення санкцій є не тероризм, а активна політична співпраця з ворогом.
Які санкції затримують?
У травні 2022 року парламент вніс зміни до закону про санкції, додавши можливість блокувати та арештовувати активи підсанкційних осіб та їхнього оточення. За ним всі санкції, запроваджені до травня 2022 року, мають бути поновлені.
Екс-міністр внутрішніх справ часів Януковича Віталій Захарченко, який був серед організаторів розгону міліцією протестувальників під час Євромайдану, був у санкційних списках ще у 2021 році, але санкції не передбачали арешту активів. Тому для конфіскації майна Захарченка на користь держави його довелося б повторно внести до санкційних списків.
Через рік РНБО так і не внесла Захарченка в нові санкційні списки. У лютому у “Слузі народу” заявили, що Зеленський позбавив Захарченка, серед інших чиновників часів Януковича, громадянства України через наявність у них російських паспортів.
“Наступним кроком буде накладення на них санкцій, арешт і конфіскація всього майна, корпоративних прав та інших активів на користь держави”, – сказав глава фракції СН у Раді Давид Арахамія.
“Але протягом наступних шести місяців жодних дій не послідувало. Захарченко підпадає під санкції одразу за двома критеріями – наявність російського громадянства та нібито причетність до тероризму”, – йдеться у розслідуванні.
Крім Захарченка з багатьох проросійських колишніх топ-посадовців, які не потрапили до санкційних списків після зміни процедури у 2022 році, експрем’єр-міністр часів Януковича Микола Азаров, ексміністр освіти Дмитро Табачник, олігархи Дмитро Фірташ і Павло Фукс.
“На цьому етапі особливо помітна вибірковість СБУ щодо того, до кого будуть застосовані санкції. Немає жодних доказів навмисного утримання чиновниками санкцій проти сумнозвісних проросійських політиків в Україні, які мають значні активи в Україні, які могли бути конфісковані для відновлення країни. Водночас інформація з санкційних списків свідчить про те, що СБУ витрачає значні ресурси на санкцію невідомих дрібних чиновників на окупованих територіях, які не мають значних активів”, – пише автор розслідування.
Зволікання із санкціями проти відомих проросійських політиків джерело в ОП пояснює двома основними причинами:
● інтереси кримінального провадження щодо них іноді переважають над інтересами конфіскації;
● закон не має зворотної дії, тому для повторного включення до санкційних списків мають бути докази протиправних дій особи, вчинених саме після повномасштабного вторгнення РФ.
Міжурядова робоча група з санкцій ще у вересні 2022 року затвердила пакет документів для накладення санкцій на Захарченка. Потім робоча група з санкцій направила документи Захарченка в РНБО, де вони лежать вже рік. Українські активи Захарченка залишаються неконфіскованими.
Для вирішення цієї проблеми Мінекономіки розробило Концепцію державної санкційної політики, яка обмежує дискреційні повноваження СБУ у виборі об’єктів санкцій.
У Мінекономіки стверджують, що направили Концепцію на погодження в РНБО, але через рік досі нічого не відомо ні про її зміст, ні про те, коли вона може бути затверджена.
